увазі аналіз складових частин та їхньої фактичної та гіпотетичної конфігурації [6, с. 202]. З-посеред низки альтернатив програми за допомогою, наприклад, судженнєвих методів та екстраполяції трендів можна "відсканувати" найбільш перспективні альтернативи. Гіпотетичну взаємодію однієї з найбільш перспективної альтернативи програми, під якою для зручності візьмемо найбільш перспективний чи життєздатний варіант програми, можна дослідити за допомогою більш складних методів, скажімо, економетричного моделювання, каузального моделювання тощо. Такий підхід вимагатиме знання доступних методів прогностичного моделювання. Як вже наводилося вище, за умов високого рівня знання, як про саму програму, так і про середовище його впровадження, можна уникнути роз' єднано інкрементного рішення, а натомість досягнути революційного рішення, якщо воно веде за собою високий ступінь змін, чи раціонального рішення, за якого ступінь змін не є аж таким високим.
Висновки
На думку авторитетних американських науковців у галузі аналізу політики Д. Веймера та Е. Вайнінґа, продуктом аналізу політики є порада [9, с. 11]. Для надання поради, що дійсно зможе допомогти у прийнятті належного рішення, що в подальшому зможе принести позитивні результати, необхідно володіти відповідним знанням. Обмеження наявного знання зводить процес прийняття політичних рішень до інкрементної моделі і в такий спосіб ускладнює прийняття раціональних рішень. У процесі впровадження певної успішної політичної програми, запозиченої з досвіду розвинутих західних демократій, таким важливим знанням є знання інституційної структури та парадигми політики того середовища, в якому певна програма впроваджуватиметься. Окрім вивчення середовища, необхідно провести й дослідження самої програми [10]. Виходячи з того, що інституційна матриця і парадигма політики є динамічними структурами, особливого значення набуває прогностичне моделювання, представлене цілою низкою методів, від екстраполяції та судженнєвих методів до
ЛІТЕРАТУРА
Цикунов І. Кібернетичний аналіз інформаційного простору суспільства // Політичний менеджмент. -№ 4 (13). - 2005. - С. 3-15.
Круглашов А. Співпраця України та Європейського Союзу в галузі освіти і науки // Політичний менеджмент. - № 4 (13). - 2005. - С. 115-126.
Карнаух А. Проблеми молодіжної політики в сучасній Україні // Політичний менеджмент. - № 5 (14). - 2005. - С. 3-69.
Давиденко В. Імперативи формування і розвитку інституту соціального договору // Політичний менеджмент. - № 6 (15). - 2005. - С. 89-102.
Система розробки і здійснення публічних політик в Україні / Під. заг. ред. О. Дем'янчука. - К.: Факт, 2004. - 224 с.
Гоґвуд Б., Ґан Л. Аналіз політики для реального світу / Пер. з англ. А. Олійника; Наук. ред. пер. В. Тертичка. - К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2004. - 396 с.
Говлет М., Рамеш М. Дослідження державної політики: цикли та підсистеми політики / Пер. з англ. О. Рябова. - Львів: Кальварія, 2004. - 264 с.
Веймер Д.Л., Вайнінґ Е.Р. Аналіз політики: Концепції і практика / Пер. з англ. І. Дзюб, А. Олійник; Наук. ред. О. Кілієвич. - К.: Основи, 1998. - С. 11.
Данн В.Н. Державна політика: вступ до аналізу / Пер. з англ. Г. Краснокутського; Наук. ред. М. Баймуратов. - Одеса: АО БАХВА, 2005. - 504 с.
Дай Т.Р. Основи державної політики / Пер. з англ. Г. Краснокутського; Наук. ред. З. Балабаєва. - Одеса: АО БАХВА, 2005. - С. 58.
Кирдина С. Институциональная структура современной России: эволюционная модернизация // Вопросы экономики. - 2004. - № 10. - С. 89-98.
