Львові. 22

У ніч з 21 на 22 листопада 1918 р. українські підрозділи залишили Львів, відступивши у східному напрямку. Під час боїв 1-22 листопада польські пілоти у Львові мали безсумнівну перевагу над українською стороною, оскільки противник ще не мав у той момент власних авіаційних підрозділів. Польські льотчики виконали 69 бойових вильотів, 12 зв'язкових польотів і 7 польотів з метою перевезення пасажирів - разом 88 польотів сукупною тривалістю 78 годин. Під час згаданих польотів польські пілоти скинули на українські позиції 62 кілограми бомб. 23 Виконання такого значного числа вильотів стало можливим завдяки близькому розташуванню аеродрому від лінії фронту, завдяки чому здійснювалося по кілька бойових вильотів щоденно. Налагодження роботи майстерень дало можливість ремонтувати всі пошкоджені вогнем української сторони літаки безпосередньо на місці. Пізньою осінню 1918 р. та зимою 1918-1919 рр. тилові австрійські аеродроми Львова та Перемишля стали типовими фронтовими аеродромами. Під час боїв за Львів українська сторона ще не володіла власною авіацією, а всі втрати польської авіації спричиняв вогонь української протиповітряної оборони. Загальне число втрат львівських авіаторів склало три машини, які через пошкодження вогнем із землі змушені були здійснювати примусові посадки на польській лінії фронту. Серед льотчиків був поранений лише один спостерігач. У ході боїв в місті авіації використовували для безпосередньої підтримки власних сил (штурмові атаки на позиції ворожої піхоти, українські тили та рух підрозділів здаля від лінії фронту). Особливого значення набрав повітряний контроль за батареєю української артилерії розміщеними на Високому Замку, який панує над містом. Начальник штабу оборони Львова поручик Антоні Якубський навіть заявив, що українські артилерійські батареї не змогли завдати місту поважної шкоди тому, що польська авіації їх постійно бомбила, чим ефективно нейтралізувало потенційну загрозу місту. Головним цілями польської авіації за Львовом були залізничні станції: Персенківка, Сихів, Підбірці, Старе Село, Давидів, Вибранівка і Ходорів, а також терени між Львовом та Перемишлем. У наказі зверненому до авіаційних підрозділів від 6 грудня 1918 р. Юзеф Пілсудський подякував львівським льотчикам за їх самовіддану службу, підкреслюючи тим самим їх самопосвяту під час бої за Львів 24. Незважаючи на опанування Львова польськими силами, місто й далі залишалося оточене з трьох сторін силами УГА. Українські сили постійно загрожували єдиній лінії зв'язку, яка пов'язувала Львів із Польщею через Перемишль. У боях під Львовом у грудні 1918 р. знову було застосовано польську авіацію. Обидві ескадрильї польської авіації виконували головним чином завдання з підтримки наземних підрозділів під Дублянами, Великими Грибовичами та Сороками 25. У кінці місяця погодні умови настільки погіршилися, що про продовження польотів вже не було й мови. У грудні львівські льотчики виконали 28 бойових і кілька зв'язкових польотів 26 . Водночас протягом грудня 1918 р. у польських ескадрильях збільшилася кількість літаків 27.

У кінці 1918 - на початку 1919 рр. чисельність підрозділів УГА, які воювали проти Війська Польського складала кількадесят тисяч осіб, але вже весною вона зросла до 60.528 осіб за харчовими атестатами, або ж 37.689 солдат та офіцерів у бойових частинах. Польські підрозділи, що брали участь у боях на території Східної Галичини налічували 81.030 осіб за харчовими атестатами, або 53.046 бійців у фронтових підрозділах28. Українські підрозділи атакували залізничну колію Львів - Перемишль з південного боку,намагаючись перервати сполучення Львова із Перемишлем й тим самим повністю оточити Львів. Під час весняних боїв проти польських сил командування УГА використало також й авіаційні підрозділи29. Згідно із відомостями Командування Польських Сил Східної Малопольщі українська авіація за станом на 1 травня 1919 р. була сконцентрована у Красному, Жовкві та Самборі. Початки формування власної військової авіації