на подальший розвиток галицької авіації. Через необережність у руках Б. Губера, який проводив заняття, вибухнула авіабомба. Унаслідок цього вибуху загинули: полковник Б. Губер, поручик Томенко, поручик Лупул, поручик Гумецький, поручик Хасбулат Кануков, хорунжий Басан і хорунжий Швець. Після цього випадку авіаційна школа в Красному припинила своє існування. Невдовзі з Відня надійшов транспорт із більшою кількістю навчених механіків та льотчиків, які й зайняли вакансії у підрозділах. У лютому 1919 р. у ангарі Технічної ескадри в Красному знаходилося бл. 80 літаків, з яких 33% були придатними для розвідувальних польотів. Після смерті командира новим командиром полку став полковник Кануков.
Kmiecik T. Dzialania. - S. 52-54; Історія. - С. 257; Krotofil M. Ukrainska. - S. 67, 85; дані зі збірки др А.Козицького та Я.Янчака. На її озброєнні було два аеростати французької конструкції типу "Парсеваль" (кожен об'ємом 850 м3). Аеростати могли діяти на висоті 800-1000 м коригуючи вогонь артилерії та ведучи спостереження за противником. За станом на 14 травня 1919 р. у підрозділі, який М. Кротофіл називає 1-м Бальоновим Дивізіоном, було 4 аеростати.
Козицький А. Авіація. - С. 322-323; Історія. - С. 257; Przybyla J. Z orlich lotow lotnikow lwowskich. - Lwow; Warszawa, 1919. - S. 14 (далі - Przybyla J. Z orlich...); Бояринич В. Бої за місто Лева // Літопис Червоної Калини. - 1992. - № 6-7. - S. 14 (далі
Бояринич В. Бої...). На початку польського наступу в травні 1919 р. аеростати приділено резерву 2-го Корпусу, в під час відступу за збруч українські аеростати довелося знищити.
Kmiecik T. Dzialania. - S. 52-54; Історія. - S. 257. М. Кротофіл (Krotofil M. Ukrainska. - S. 83) вказує, що у березні 1919 р. авіаційний підрозідл УГА отримав близько 60 літаків та підрозіділ аеростатів від армії УНР. Питання кількості літаків у авіації УГА залишається дискусійним. Українські автори до цих цифр підходять обережно, стверджуючи, що тільки третина літків, які були в УГА, була придатною для використання. Згідно із свідченнями П. Франка на початку 1919 р. в УГА було 50 літаків. У науково-дослідних працях українських авторів приймається як чисельність українських літаків цифра в 40 одиниць. Зважаючи на випрацьовування ресурсу авіаційної техніки 31 березня 1919 р. мали тільки три справні літаки й ще сім машин у ремонті.
Kmiecik T. Dzialania. - S. 52-54; Історія. - S. 257; Krotofil M. Ukrainska. - S. 83, 85; Козицький А. Авіація. - С. 323234; Янчак Я., Чижевський В. Про авіацію УГА, її історію та бойовий шлях // Дзвін. - Львів. - № 1. - 1998. - С. 112 (далі - Янчак Я., Чижевський В. Про авіацію.); Франко П. Летунський відділ УГА // Літопис Червоної Калини. - Львів. - 1937. - № 10.
С. 12; Бендык В. В небе. - С. 37.
Козицький А. Авіація. - С. 323-324; Франко П. Летунський. - С. 11; Летунський відділ. - С. 130-131; Бендык В.В небе. - С. 37. Українськими цілями були польські артилерійські батареї на Високому Замку, аеродром Левандівка, міська електростанція, а також штаб польського командування у кадетській школі. Усього українські пілоти здійснили 18 нальотів на Львів, зокрема вивіши з ліду міську електростанцію. Капітан-пілот Е. Євський кілька разів штурмував польські літаки на аеродромі Левандівка, а також польські польові аеродроми у Жешову та Ланьцуті.
Козицький А. Авіація. - С. 323-324; Франко П. Летунський. - С. 11; Бендык В. В небе. - С. 37. Льотчики УГА здійснили 10 нальотів на цілі в Перемишлі - головними цілями були залізничний вокзал та аеродром Гуречко. Екіпаж у складі поручик С. Савчака та поручика А. Хруща здійснила бомбовий удар по залізничному мосту на р. Сан, вивівши його на якийсь час із ладу. Було й кілька випадків штурмових дій, наприклад 4 січня 1919 р. екіпаж у складі капітана П. Кавути та капітана П. Франка штурмувала кілька залізничних вокзалів у околиці Володимира-Волинського. Український літак був пошкоджений вогнем із землі і йому довелося здійснити вимушено посадку на зайнятій польськими військами території.
Kmiecik T. Dzialania. - S. 50-53; Goworek T. Pierwsze. - S. 26-27. Не всі українські пілоти воєвали на боці своїх земляків. Серед інших у цісарсько-королівській авіації під час першої світової війни літали українці Михайло Савчук та Леон Мазурчак. У 1920 р. перший із них оселився у Польщі, а його син пішов на слжбу до польської авіації в якості пілота-винищувача.