УДК 323(477)

Ляпіна Л.А., Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського

Формування політичної нації - шлях до консолідації українського поліетнічного суспільства

У статті здійснений історико-політичний аналіз етапів формування політичної нації як основи стабільності і суспільної злагоди в Україні. Автором дослідження також окреслені головні умови кризи національної ідентифікації в процесі становлення української нації, визначені сучасні моделі націотворення.

Historical-political analysis of formation stages of political nation as the basis of stability and social accord in Ukraine have been realized. The author of the research has also featured main conditions of the crisis of national identification in the formation process of Ukrainian nation. Modern models of nation formation have been determined.

Потреба формування української політичної нації виходить з вимог забезпечення національних інтересів України: зміцнення державної і національної єдності, забезпечення міжетнічного миру, суспільної інтеграції представників етнічних спільнот, розвитку унікальних етнічних ідентичностей в контексті цілісної загальноукраїнської ідентичності, ліквідації загрози сепаратизму.

Політичний контекст проблематики (необхідність збереження цілісної держави та її зміцнення, становлення громадянського суспільства, знаходження місця країни у системі культурних і політичних координат тощо) зумовлює необхідність вироблення адекватної політики щодо кризових явищ, помітних в українській національній ідентичності.

Дослідження особливостей формування політичної нації в Україні сприятиме розумінню процесів в етнонаціональній сфері, дасть змогу перевірити виправданість застосування концепції політичної нації до етнополітичних процесів в країні, допоможе уникнути багатьох непорозумінь у контексті розроблення етнополітики української держави, її практичної реалізації. За таких умов формування політичної нації виступає важливою

науково-практичною проблемою етнополітологічної науки.

Актуальність цієї проблеми підтверджується численними дослідженнями як українських мислителів попередніх поколінь, так і вітчизняних вчених сучасності. Зокрема, значний інтерес становлять праці М.Вівчарика, О.Картунова, І.Кресіної, І.Кураса, В.Лісового, О.Майбороди, М.Обушного, Л.Нагорної, Ю.Римаренка, Л.Шкляра та ін. Важливою історико-методологічною базою стали роботи В.Антоновича, Ю.Бачинського, В.Винниченка, М.Грушевського, В.Липинського та ін.

Дослідженню політичної нації в західному суспільствознавстві присвячені наукові доробки Е.Вілсона, К.Енлоу, Т.Кузьо, А.Мотиля, Е.Сміта та ін.

Метою даної статті є аналіз історико- політичного контексту формування політичної нації як основи стабільності і суспільної злагоди в Україні.

На початку статті варто хоча б коротко зробити невелике синтезуюче узагальнення про тлумачення поняття "політична нація".

У зарубіжній етнополітології поширеним є визначення політичної концепції нації

Е.Смітом. До найголовніших ознак політичної нації відомий англійський дослідник відносить такі: 1) історична територія, або рідний край; 2) спільні міфи та історична пам'ять; 3) спільна масова, громадська культура; 4) єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів; 5) спільна економіка з можливістю пересуватись у межах національної території [1].

До прибічників політичної концепції нації серед вітчизняних дослідників слід віднести насамперед І.Кресіну. Посилаючись на думку Е.Сміта, вчена резюмує, що першим елементом політичної (територіальної, громадянської) моделі нації є спільність народу і території, "історична земля"; другим - ідея Батьківщини, сукупність законів та інституції з єдиною політичною волею, чуттям юридичної рівності серед членів суспільства; третім - певна система спільної культури, громадянської ідеології, низка спільних порозумінь і сподівань, почуттів та ідей, що пов' язують населення з його рідним краєм [2].

Подібної думки дотримується і В.Євтух. Він зазначає, що "нація - це державне утворення, в основі якого лежить об'єднання певних етнічних спільнот, об' єднання, котре обумовлене певними об' єктивними і суб'єктивними передумовами" [3]. В.Лісовий також пропонує застосовувати термін "нація" для визначення спільнот, що утворилися внаслідок передусім політичної інтеграції [4].

Підсумовуючи вищенаведене, доцільно зазначити, що на сучасному етапі становлення українського поліетнічного суспільства мова повинна йти саме про формування політичної нації, яка об'єднує різні етнічні спільноти, що проживають на певній державній, національній території, і набуває ознак поліетнічності та плюралістичності (у сенсі полікультурності й урахування політичних інтересів різних етнічних груп).

Як відомо, на необхідність формування української політичної нації наголошували у свій час видатні історичні постаті. Зокрема, В.Липинський писав про те, що українську націю можна об'єднати пробудженням почуття солідарності і єдності між усіма постійними мешканцями української землі, незалежно від їхнього етнічного походження, соціально- класової належності, віросповідання та ін. Почуття любові до рідного краю, української землі, яка годує всіх її мешканців, як до органічної цілісності, вважав В. Липинський, є необхідною і єдиною можливістю того "найтіснішого у світі зв'язку, що зветься нацією" [5].

Процес формування української нації розпочався, як і формування східноєвропейських націй, кілька століть тому. У цьому плані варто згадати минуле, адже "народ, який не знає власного минулого і забуває свої історичні корені, не має майбутнього і ризикує відійти в небуття" [6].

Згідно з дослідженнями Л.Мельника, формування українського народу відбувалося в умовах розвитку феодального ладу протягом ХІІ-ХУІІІ ст. на території Київщини, Переяславщини, Чернігівщини, Волині, Поділля, Галичини, Закарпаття, Північної Буковини, Слобожанщини й Запоріжжя [7].

Формуючи етнічну самобутність, український народ в ті часи вів тривалу боротьбу з литовсько-польською католицькою експансією, агресією Туреччини й Криму. І в цьому ратоборстві зростала в ньому єдність та національна самосвідомість.

Найяскравішою сторінкою середньовічної історії України була визвольна війна 1648-1654 рр., яка поклала початок новому періоду формування української нації. Це була доба, пов'язана з діяльністю Б.Хмельницького й охрещена його іменем "Хмельниччина".

З малого Запоріжжя Б.Хмельницькому вдалося створити українську державу, з якою рахувалася вся Європа. Справжній злет національної самосвідомості, суспільної енергії та творчих сил українського народу проявився не тільки в бойових