Концептуальні висновки зводяться до таких підсумкових положень.

Перший висновок можна сформулювати так. Інтегральна національна толерантність в Україні зміщена (з тенденцією зростання індексу) до негативного полюса. Отже, надалі правильніше буде вести мову про інтегральну національну нетолерантність.

Другий висновок більш оптимістичний і стосується інтегральної національної толерантності крізь призму національних і релігійних особливостей, хоча і тут при ІІНД 5,1 за 7-бальною шкалою і 68-69 - за 100-бальною він свідчить про певну тенденцію до категоріальності інтегральної національної толерантності як нетолерантності.

Третій висновок стосується факторів, які впливають на цей феномен. Можна буде вважати, що фактор впливатиме позитивно навіть тоді, якщо він веде не до підвищення толерантності, а хоча б до зниження середнього

Література

Бавин П.С. Социальная география ксенофобии и 5. толерантности // Полис. - 2006. - № 6. - С. 37-58.

Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие: история, теория и современная практика. - К., 1994. - 6. С. 106-108.

Зубаревич Н.В. Индекс развития человеского 7. потенциала регионов России // География. - 1998. -

№ 37. - С. 4-5. 8.

Кольцов В. Б. Социальная дистанция в межнациональном общении: опыт построения 9. интегрального показателя // Социологические исследования. - 1989. - № 2. - С. 26-29.

Кцоева Г.У. Методы изучения этнических стереотипов // Социальная психология и общественная практика. - М., 1985. - С. 225-231. Ревенко А. Асиметрії регіонального розвитку // Дзеркало тижня. - 2006. - 13 травня. Рівненщина: куди йдемо // Україна і світ сьогодні. - 2002. - 21 березня.

Українське суспільство 1994 - 2005. Динаміка соціальних змін. - К., 2005. - С. 512-525. Фетисов А.С. Развитие стран. Некоторые подходы к проблеме измерения уровня и динамики // География. - 1999. - № 4. - С. 9-11.