УДК 323.15 (477)

Шипка Наталія Петрівна, науковий співробітник Львівського інституту Сухопутних військ, здобувач кафедри політології Національного університету "Львівська політехніка", майор Збройних Сил України. Коло наукових інтересів - етнополітологія та етнодержавознавство

УГОРСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МЕНШИНА В ДЕРЖАВОТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ ЗА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1991-2006 рр.)

Досліджуються роль і місце угорської національної меншини в сучасному українському державотворчому процесі. Зроблена спроба показати рівень громадянської зрілості, політичної культури угорської громади в Україні на сучасному етапі. Висвітлено ставлення національної меншини до національної більшості і самої Української держави.

The article analyses role and place of hungarian national minority in the modern ukrainion statecreation process. An attempt to show the level of civil maturity, political culture of hungarian community in Ukraine. The article describes the opinion of national minoritiy to the national majority and to the Ukrainian state.

В умовах формування стабільного громадянського суспільства необхідним є відповідність українських етнополітичних норм демократичним стандартам. Одним з найважливіших чинників стабільності суспільства, особливо у багатонаціональній за складом Україні, є підтримання міжетнічного миру і злагоди, надійні гарантії прав національних меншин. Сучасні етнополітичні процеси, що відбуваються в українському суспільстві, ставлять на якісно новий рівень роль національних чинників у дослідженні етнічних проблем, вимагають більш прискіпливого вивчення національних меншин. Актуальною постає проблема вивчення етносів України, відродження та розвиток котрих в контексті сучасних державотворчих процесів набувають особливої ваги.

Актуальність та постановка проблеми

Україна - держава поліетнічна, ця обставина вимагає від усіх громадян особистої терпимості та толерантності у взаємовідносинах з людьми іншої національності. Для запобігання можливим конфліктам та непорозумінням необхідно всебічно аналізувати стан етнічних меншин, з'ясовувати та враховувати існуючі проблеми громад, передбачати можливі зміни. Актуальність дослідження зумовлена швидким рухом національної меншини до самоорганізації та етнічної ідентифікації, становлення меншини як суб'єкта політики.

Стан опрацювання проблеми. В Україні вже існують певні дослідження угорської меншини, однак комплексне вивчення меншини за роки незалежності не проводилося. Серед них можна виділити працю Л.Ю. Шабашової [16], де проаналізовано етномовний аспект етнічної структури населення Закарпатської області потягом 1959-2001 рр. Висвітленню питання етнологічного аспекта, проблемам соціалізації закарпатського соціуму загалом були присвячені праці А.В. Колібаби, І.І. Миговича та М.П Макари [6, 8, 9]. Напрацювання науковців дозволяють простежити тенденції етнічних процесів та прогнозувати зміни етнічного складу населення області.

Мета. Зважаючи на актуальність та недостатню вивченість проблеми, автор поставив за мету: 1) дослідити основні риси і тенденції розвитку угорської національної меншини в Україні загалом та Закарпатті зокрема; 2) здійснити порівняльний аналіз стану угорської меншини на фоні інших меншин Закарпаття; 3) визначити ключові моменти, котрі необхідно враховувати при дослідженні угорської меншини в Україні.

Об'єктом дослідження є національна політика Української держави щодо національних меншин у 1991-2006 рр., а безпосередньо предметом - угорська національна меншина в Україні як суб'єкт громадянського суспільства.

Виклад основного матеріалу. Вивчаючи етнічну меншину, слід визначити складові, що характеризують етнополітичне становище даної меншини в країні проживання. До таких критеріїв вивчення етнічної меншини, на наш погляд, належать: кількісний та якісний склад етносу, етнічна організація, розвиток внутрішніх процесів в етнічній громаді, рівень соціального задоволення та відповідні дії лідерів меншини чи етносу загалом для покращання свого політико-правового становища, соціального статусу та економічного стану. Також варто зостановитись на критеріях, що визначають ступінь асиміляції етнічної меншини в країні її проживання, а саме - чи зберегли представники етносу атрибути свого етнічного походження та наскільки прийняли оточуючий уклад життя (від економічного до політичного рівня), сталість поведінки більшості. На нашу думку, до таких критеріїв слід віднести етнічні складові (усвідомлення своєї національності, мову, релігію, набір цінностей); структурованість меншини (кількість та якість етнічних інституцій для забезпечення життєвих потреб меншини); взаємовідносини всередині спільноти (консолідованість, злагодженість у вимогах та діях). Мова несе найбільш виражені етнічні функції етносу, саме вона є засобом розвитку найважливіших форм духовної культури людей, що належать до однієї етнічної спільноти. Тому етномовний аспект є чільною складовою, що характеризує стан меншини загалом.

Велику роль в діяльності та розвитку національної меншини відіграють етнічні організації. Етнічними організаціями, очевидно, слід вважати об'єднану спільноту людей однієї національності, що покликана задовольнити їхні національні потреби. Такі організації не тільки турбуються про національні потреби меншини, а й сприяють внутрішній солідарності членів організації, плекають відчуття патріотизму та гордості за свою національну приналежність. Виконуючи роль посередників між групами виразників різних інтересів і урядовими структурами, між громадянським суспільством і державою, вони спрямовують свою діяльність на розвиток міжнаціональних відносин, відродження і розвиток національних культур, задоволення духовних запитів іноетнічного населення [7, 527]. Власне, громадські організації зумовлюють громадянське суспільство, що передбачає дотримання і забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина, реалізації верховенства права в усіх сферах суспільного життя та демократизації політичної системи.

Функціонування етнічних організацій виступає показником зрілості етнічних громад, рівня їхньої політичної зрілості й усвідомлення ними власних потреб та інтересів у всіх серах життя. Принциповим також є можливість громад через громадські організації впливати на владу. Спираючись на зазначені вище критерії та фактори, спробуємо дати аналіз етнополітичному стану угорської меншини в Україні.

Угорська меншина в Україні проживає в основному в Закарпатті, у прикордонних з Угорщиною районах. На відміну від