видно з таблиці, найбільший дискомфорт відчувають на Закарпатті росіяни і угорці. Характерним є те, що росіяни і угорці мають всі можливості для задоволення своїх етнічних прав, а росіяни переважно проживають в містах, де рівень життя є досить високим. Спільним для цих двох меншин є дискомфорт соціального статусу. Після проголошення Україною незалежності росіяни об'єктивно стають національною меншиною, а угорці, будучи корінною та державотворною протягом століть нацією, в черговий раз набувають статусу національної меншини, при цьому вони все ще не готові проникнутися духом українського державного патріотизму. Не останню роль тут відіграє економічна криза в Україні та близькість більш економічно стабільної історичної батьківщини. Негативні зміни в економіці породжують погіршення у внутрішній організації суспільства і етнічної меншини як частки цього суспільства. Високий рівень толерантності у міжетнічних стосунках підтверджують заміри за шкалою
американського соціолога Е. Богардуса про ставлення представників різних етнічних спільнот один до одного. Скажімо, середній бал за період з 1992 по 2000 р. становив 1, 43-1, 83; для угорців - 4, 24-5,08 (один з найвищих серед меншин) [15,371-381].
Закон України "Про національні меншини в Україні" [5] гарантує представникам угорського населення свободу у виборі обсягу і форм здійснення своїх прав і їх реалізації як особисто, так і через відповідні державні органи місцевого самоврядування та громадські організації. Угорська громада, напевне, є однією з найактивніших серед тих, які реально користуються наданими законодавством правами. Інтереси угорської меншини в Україні представляють громадські організації. Станом на 1 січня 2001 року їх офіційно зареєстровано 11:
Демократична спілка угорців України;
Товариство угорської культури Закарпаття;
Товариство угорської інтелігенції Закарпаття;
Форум угорських організацій Закарпаття;
Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство;
Закарпатське угорськомовне наукове товариство;
Закарпатське угорськомовне товариство студентів та молодих дослідників;
Спілка угорських журналістів Закарпаття;
Закарпатська угорська асоціація скаутів;
Спілка угорських бібліотекарів Закарпаття;
Закарпатське угорське товариство працівників охорони здоров'я [10, 15].
Більшість організацій фінансуються з членських внесків, благодійних пожертвувань, в основному фондами Угорщини. У діяльності низових осередків цих товариств бере участь близько 15% дорослого населення угорської громади [8, 45]. Про вплив національно- культурних товариств можна судити з ситуації на початку 90-х рр., коли в угорськомовних районах спостерігалося своєрідне троєвладдя: місцеві Ради, представники Президента та ради і осередки Товариства угорської культури Закарпаття [9, 105]. Хоча більшість організацій декларують, що не займаються політикою, проте для досягнення своїх цілей активно беруть участь у громадсько-політичному житті. Слід відмітити дві найвпливовіші організації: Демократичну спілку угорців України та Товариство угорської культури Закарпаття.
Демократична спілка угорців України має всеукраїнський статус. Членами спілки є 15 угорських організацій: Форум угорських організацій Закарпаття; Товариство угорської інтелігенції Закарпаття; Товариство угорської культури Львівщини; Товариство угорців "Балатон" Івано-Франківська; Дніпропетровське товариство угорців; Київське товариство угорців; Товариство ужанських угорців; Свалявський угорський культурний союз; Мукачівський літературно-просвітній клуб ім. Ференца Ракоці ІІ, Товариство угорської культури Берегівщини, Тячівське угорське культурне товариство, Кримське товариство угорців ім. Ш. Петефі, Закарпатське угорське товариство працівників охорони здоров'я, Спілка угорських журналістів Закарпаття, Закарпатська угорська спілка "Газда" [10, 17]. Однією з головних цілей організації є розв' язання проблем соціально-економічного становища угорців, соціальний захист членів організацій. Фінансується спілка з членських внесків. У березні 2005 року Демократична спілка угорців України зареєструвала Демократичну партію угорців України на чолі з Іштваном Гайдошем, що представляє фракцію Соціалістичної партії в Верховні Раді. Передвиборна програма партії базується на лояльній до влади позиції. Представляючи та відстоюючи інтереси угорців України партія проголошує принцип побудови демократичної та правової держави з національно-культурною автономією під егідою Національної ради угорців, виступає за представництво національних громад у Верховній Раді та подвійне громадянство, у сфері освіти відстоює замкнуте коло угорськомовного навчання від дитячого садка до вузу, з окремим управлінням угорськомовною освітою в регіоні.
Товариство угорської культури Закарпаття, об'єднує понад сто первинних осередків, фіксована кількість членів організації 22 тис. чол. Це найбільша громадська організація угорської меншини Закарпаття, членом якої є кожен четвертий місцевий угорець. За формою і методами своєї діяльності відповідає політичній організації, основну увагу зосереджує на політичних питаннях, бере активну участь у виборах народних депутатів у Верховну Раду України, у своїх домаганнях займає найбільш радикальну позицію, підтримує ідеї надання угорцям особистої та культурної автономії, а також утворення угорського національного округу. Підтримує результати всенародного голосування 1991 року і виходячи з цього добивається утворення Закарпатської території з особливим самоврядуванням, виступає з вимогами створення на Закарпатті адміністративно-територіальної одиниці під назвою "Притисянський район". Товариство виступає за збереження та розвиток угорськомовної освітньої системи, вимагає юридичної, моральної та матеріальної реабілітації жертв сталінського терору. Фінансується з членських внесків, пожертвувань, а також благодійними фондами Угорщини (в основному фондом Ійеша). Товариство угорської культури Закарпаття за своїм ідеологічним вектором близьке до правоцентристських сил і в останні роки перебуває в опозиції до обласної влади. Товариство угорської культури Закарпаття у лютому 2005 р. зареєструвало політичну партію "КМКС" Партію угорців України (голова Ковач Микола Миколайович). Партія повністю відображає радикальну позицію товариства, домагаючись надання угорцям національно- територіальної автономії - угорської самоврядної одиниці "Притисянський район", який об'єднав би населені пункти, де мешкає угорське населення. У програмі партія висунула вимоги державного фінансування інститутів, що забезпечують збереження культури національних меншин та вільного працевлаштування для угорців за кордоном.
На