мандатів у Закарпатській обласній раді. радах області: Берегово - 27 мандатів із 90, Виноградова - 11 мандатів із 90, Ужгорода -7 з 62 мандатів , Мукачева - 4 мандати з 78 , та у міських радах Мукачева - 2 мандати із 43, Хуста - 2 із 36 мандати, Берегово - 8 із 36 та Чопа -4 мандати із 30 .

Демократична партія угорців України представлена у трьох районних радах області: Берегового - 25 мандатів з 90, Виноградового -

з 90, Ужгорода - 5 з 62 та у міській раді Берегово 6 мандатів з 36 [12,2].

Очевидним є те, що в Закарпатті не сформувався єдиний громадянський національно-політичний рух угорців. Політичні лідери двох вищезгаданих угорських організацій та партій конкурують між собою і автономізувалися один від одного. Основні колізії, пов' язані з особистими амбіціями, мають місце переважно при розподілі різного роду допомоги, що надходить з-за кордону [13, 26]. Ситуація ускладнюється і тим, що їх фактично підтримують дві опозиційні політичні сили Угорщини: Демократичну спілку угорців України - правляча Угорська Соціалістична Партія (П. Меддєші), а Товариство угорської культури Закарпаття - опозиційний Союз Вільних Демократів (лідер Віктор Орбан).

Примітно, що на підписання угоди у грудні 2004 р. між головою Товариства угорської культури Закарпаття Міклошем Ковачем та Віктором Ющенком про співпрацю на виборах і після них з Угорщини спеціально прилетів колишній прем'єр Віктор Орбан, який користується великим авторитетом не тільки вдома, але й серед закарпатських угорців [1]. На парламентських виборах 1998 р. Центральною Виборчою Комісією (ЦВК) був створений 72 виборчий округ з центром у м. Берегово, більшість виборців у якому - угорці. Представники угорської меншини репрезентовані у різноманітних рівнях органів самоврядування. У 1994 році від Берегівського виборчого округу народним депутатом України було обрано М.Товта, колишнього народного депутата від Берегівського виборчого округу. Академік Української сільськогосподарської академії В.Шепа працював радником Президента України з питань аграрної політики. Іштван Гайдош народний депутат України (2002 р. та 2006 р.) від 72 виборчого округу - Секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, голова представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України. Із 10 депутатів від області у Верховній Раді України - 9 українців і 1 угорець за національністю.

Прийнятий у 1997 році Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" [4] дав змогу утворювати регіональні асоціації органів самоврядування. У зв'язку з цим було утворено Об'єднання органів самоврядування прикордонних місцевостей Закарпаття у 1999 році. В роботі об' єднання беруть участь 62 сільських голови з 90 сіл компактного проживання угорців, які представляють інтереси 140 тисяч угорців.

Висновки. Угорська національна меншина в Україні загалом проживає компактно на найкращих низовинних землях Закарпаття, у прикордонних з Угорщиною районах. Компактне розселення сприяє та полегшує політичну і етнічну мобілізацію громади. Угорці живуть тут багато століть, тому їх можна вважати корінною нацією, автохтонами на цих землях. Власне, цей факт, примусове відокремлення частини етносу від цілісного етнічного ядра та панівне становище протягом тривалого часу сприяли утвердженню переконання про "історичне право" на ці території. Такі прояви свідомості безпосередньо впливають на змістовне наповнення етнічної свідомості угорської громади та оформились у вимогах національно-культурної та національно- територіальної автономії. Остання може становити потенційну загрозу етнополітичній стабільності у краї. Психологічно угорці відчужені від українського вибору, почуваючись водночас більше в Угорщині, ніж в Україні. У значній мірі цьому сприяє нестабільна економічна ситуація в регіоні, високий рівень безробіття та колосальна підтримка з боку Угорщини громадсько-політичних кіл угорської громади. Враховуючи всі ці чинники, доволі прогнозованими тут вбачаються негативні настрої національної меншини по відношенню до певних суспільно-політичних діячів та державної влади загалом. Втративши в минулому привілейоване політичне та соціальне становище, угорці сьогодні відчувають певний соціальний дискомфорт у Закарпатті.

Основними ключовими моментами діяльності угорської національної меншини можна визначити такі:

збереження культурної самобутності, вільний розвиток культурної творчості;

діяльність національно-культурних та політичних спільнот (політичних партій), які б представляли меншину на офіційному рівні;

співучасть у формуванні владних структур та відповідно представництво на всіх рівнях влади (від місцевого до урядового та парламентського);

контакти з історичною батьківщиною, участь у міждержавних процесах.

Угорцям притаманний чи не найнижчий рівень асиміляційних процесів серед всіх меншин

Література

Гаврош О. Президентські вибори-2004 на Закарпатті - вотчині СДПУ(о), Ужгород, 25.12.2004, http:// uzhgorod.net.ua

Етнонаціональна структура українського суспільства: Довідник / В.Б. Євтух, В.П. Трощинський, К.Ю. Галушко, К.О. Чернова; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Факультет соціології та психології . - К.: Наукова думка, 2004. - 343 с.

Етнополітична карта світу ХХІ століття / Жук П., Мазур Н., Соломонюк Р., Турчак Р. - Тернопіль: Мандрівець, 2000. - 240 с.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24.

Закон України "Про національні меншини в Україні" / Прийнятий 26 червня 1992 року № 2492-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 36.

Колібаба А. В. Соціальне та етнічне самопочуття етнонаціональних спільнот Закарпаття // Карпатський край.