УДК 321.7:316.346.2

Шевченко Наталія Володимирівна, кандидат історичних наук, доцент, декан факультету політичних наук Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили. Коло наукових інтересів: політична історія та політична культура українців ХУІ-ХУІІІ ст., тендерні студії

ГЕНДЕРНИИ ВИМІР СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ У "ПАКТІ РОЗВИТКУ ТИСЯЧОЛІТТЯ" (2000-2015 рр.) ТА ЗАВДАННЯ УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ ПАРИТЕТНОЇ ДЕМОКРАТІЇ

У статті досліджується гендерний вимір світової політики початку ХХ1 ст. і українські перспективи паритетної демократії. Автор визначає шляхи вирішення однієї з актуальних проблем утвердження гендерної демократії в Україні - подолання традиційних стереотипів про роль жінок і чоловіків у соціумі і з 'ясовує роль освітніх програм у формуванні гендерної культури.

In the article the gender aspect of the world politics at the beginning of the XX1 century and the Ukrainian perspectives of parity democracy are researched. The author defines the ways of solving one of the most actual problems of confirming gender democracy in Ukraine - overcoming traditional stereotypes concerning the role of women and men in a community and determines the role of educational programs in gender culture forming

"Світ належить чоловікові, місце жінки - вдома", - стверджує англійське прислів'я. Ці два принципи складають цілісну модель соціуму, в якому домінує чоловік. І це в той час, коли демократичне суспільство є ідеалом для значної частини людства, а рівноправність чоловіка та жінки визнана основною умовою демократії. Водночас нерівність між чоловіком і жінкою, що є прадавнім типом нерівності, в значній мірі має підгрунтя сьогодні в більшості сучасних країн.

Тож мова піде про досить актуальну тему сьогодення, а саме - гендер. Це поняття про систему ролей і відносин між жінками та чоловіками, яке визначається не біологічним походженням, а соціальним, політичним, економічним контекстами. Стать дається від природи, а гендер - поняття, що конструюється в соціумі.

Україна, інтегруючись у європейську спільноту, у 1995-1998 рр. затвердила цілий ряд національних програм із проблем жінок, охорони материнства та дитинства. Вагоме місце серед них займав "Національний план дій на 1997-2000 рр. щодо поліпшення становища жінок і підвищення їх ролі у суспільстві", який передбачав цілу низку важливих заходів як соціально-економічного, політичного, так і освітньо-інформаційного характеру. Серед останніх передбачено запровадження в навчальних закладах України з 1998 року читання спецкурсів "Жінка, сім'я, суспільство", "Жінка і політика", на які покладалося ознайомлення студентів з проектом ООН "Гендер у розвитку", що стартував в Україні в 1997 році й переслідував цілі підвищення статусу жінок і створення рівних (для чоловіків і жінок) умов для реалізації потенціалу особистості й досягнення дійсної рівності між ними як фундаментальної основи будівництва демократичного суспільства [1, 7-10].

В результаті співпраці жіночих недержавних організацій науково-дослідних жіночих і гендених центрів у 2006р. був прийнятий закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". У преамбулі якого констатується важливість виконання міжнародних актів з гендерної пролематики і визначається пріоритетність гендерних стратегій в суспільному розвитку, включаючи всебічне врахування гендерного фактора при розробці державних стратегій, програм та механізмів їх втілення. З метою гармонізації національного і міжнародного законодавства щодо рівних прав і можливостей жінок і чоловіків визнається за необхідне проведення тендерної експертизи чинного законодавства. У ст. 21 "Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти" гарантується рівноправність обох статей у здобутті освіти (однакові умови під час вступу до навчальних закладів, оцінки знань, надання грантів, позик). Водночас на Міністерство освіти і науки України покладається відповідальність за експертизу навчальних програм, підручників для вузів щодо відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, підготовку нових підручників, посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль жінки і чоловіка, виховання культури гендерної рівності, факультативне вивчення правових засад гендерної рівності.

Для автора статті тема гендерного виміру світової політики та утвердження паритетної демократії в Україні є не тільки предметом наукової зацікавленості [2], а й має практичне значення з огляду на досвід викладання у вузі спецкурсів з гендерної проблематики. З 1998 року нами укладені програми спецкурсів "Політика і гендер", "Історія і гендер", "Жінка в історії України", підготовлені студентські дипломні і магістерські роботи. Досвід роботи в громадській жіночій організації "Жіноча перспектива", яка ініціювала і провела ряд всеукраїнських науково-практичних конференцій [3], дає підстави для спроби вирішення однієї з актуальних проблем утвердження гендерної демократії в Україні - подолання традиційних стереотипів про роль жінок і чоловіків та місце громадських жіночих організацій, освітніх програм у формуванні нової гендерної культури.

У ХХІ ст. забезпечення гендерної рівності стало політичним пріритетним напрямком світового розвитку, яке забезпечується доланням нерівності жінок і чоловіків й забезпечення гендерного вирівнювання в усіх сферах життя. Якщо жіночий рух на своїй початковій стадії опікувався соціальним захистом, благодійністю, то з 1970 року його увага зосередилася на економічній та політичній ролі жінки у соціумі, що й спричинило потребу переосмислення моделей суспільної поведінки чоловіків і жінок, яке породило гендерну концепцію виміру соціуму поруч з класовою і расовою. Виходячи із стратегії жіночого руху, якої дотримувалися у ХХ ст. і яка виявила свої недоліки вже у 80-х роках, зокрема відокремлення жіночих проблем від соціальних і