Жінки почасти сприймають жіночі організації як елітні. Це не означає неспроможності жіночих організацій апелювати до жінок різних верств і бути зрозумілими для них. Існуючі жіночі організації в Україні мають високий інтелектуальний потенціал і за підтримки програм ООН з 1995 р. здійснили вагомий вклад у розвиток як теорії, так і практики гендерної демократії, однак їх досвід паритетної демократії залишається поза увагою більшості жінок. Останні зосереджені на вирішенні соціальних проблем виживання власної сім' ї і в цьому покладаються тільки на себе, поки не усвідомлюючи дієвість жіночого представництва у вищих владних органах, у розв' язанні цих проблем не на особистісному рівні, а на державному.

Жіноча участь у прийнятті державних рішень є другим випробуванням для паритетної демократії в Україні. Так, постає проблема відокремлення існування жіночої політичної культури від чоловічої. На Заході жінка в громадянському суспільстві інституалізувала жіночу політику (питання і вимоги формулюються у рамках інститутів, де недержавні громадські організації і агентства відіграють вагому роль). До того ж, жінка набуває нових знань, досвіду шляхом участі в громадських організаціях, культурних, соціальних, політичних форумах. А її оцінки соціального розвитку та пропозиції щодо національних планів розвитку задіяні в багатьох країнах. Жінки проникли і до політичних партій, артикулювали свої вимоги через політичну дію, водночас вони зайняли головні позиції в профспілках.

Для України це завдання залишається актуальним і має свої особливості з огляду на відсутність традицій усталеного жіночого руху феміністичного спрямування, які мають західноєвропейські жінки.

На рівні неформальної участі жінка в Україні частіше виступає як лідер. Однак жіноче уявлення про бажану модель суспільного розвитку проектується на громадську думку в спотвореному вигляді завдяки ускладненому доступу до засобів масової інформації, які нерідко продукують згадані застарілі стереотипи щодо непублічної ролі жіноцтва в суспільному розвитку.

Жіноче втручання в політику на місцевому рівні в Україні також залишається обмеженим, хоча б це мало полегшити установлену зв'язків між жінками та їх організаціями і консолідації з метою вироблення спільної програми. На практиці жіночі організації за відсутності коштів для діяльності конкурують між собою у пошуках отримання грантів від міжнародних фондів.

Світовий досвід свідчить, що гендерна політика стає оптимальною, коли формується й реалізується в умовах гендерно вихованого середовища. Останнє формується під впливом освітніх і виховних структур, партійних і громадських об'єднань, які цілеспрямовано формують гендерний світогляд і зразки поведінки в межах рівності можливостей статей. Гендерне виховання - процес цілеспрямованого систематичного прищеплення особам обох статей способів форм паритетності у відносинах, моральних і правових норм рівності, взаємоповаги, рівноправності. Гендерне виховання лежить в основі виховання гендерної культури особистості, яка є важливим чинником у творенні нового клімату співжиття жінок і чоловіків у соціумі.

Вітчизняний досвід формування гендерної культури також на початковій стадії. Науковці гендерних центрів, які на громадських засадах ініціювали розробку і викладання спецкурсів з

Література

Програма ПРООН "Гендер у розвитку" // Бюлетень Гендерного Бюро в Україні. - 1997. - №1.

Шевченко Н.В. Гендер у дзеркалі історії і перспективи розвитку гендерних студій в Україні // Укр. істор. журн.

2001. - № 1, 2; Шевченко Н.В. Гендерні студії в Україні // Наукові праці МДГУ ім. П. Могили. - Вип. 10.

М., 2002. - С. 55-65; Місце гендерної культури у формуванні громадянського суспільства // Активізація можливостей жінок у побудові громадянського суспільства. - М., 2002. - С. 3-6; Жіночі та гендерні університетські курси (зарубіжний досвід) та перспективи їх інституалізації у вітчизняній вищій освіті // Наукові праці МДГУ ім. П. Могили. - Вип. 2 (3) - М., 2002 - С. 37-39.

"Жінки в політичній еліті України: процес трансформації і творчість" (Миколаїв, 1999), "Активізація можливостей жінок у процесі побудови громадянського суспільства" (Миколаїв, 2001), "Гендерні і жіночі курси у вищих навчальних закладах України" (Миколаїв, 2002).

Empowerment Through People, Program and Institutions. A Report of the FACETS - Washington, 1997; Gender and Development. A representative selection of Articles from recent issues of this international Journal. - Washington, 1998; Best Practices in Gender Relations Analysis to action: integrating Gender into Programs-Washington, 1996.

Civil Society at the Millennium / Published by Kumarian Press, USA, 1999.

Пакт Розвитку Тисячоліття. Millennium project - 2004.

Half the World, Half a Change. An Introduction to Gender Development. - OXFAM, UK, 1998.

Beyond Beijing. After the Promises of the UN Conference on Women Who's Doing What TO Turn Worlds Into Action? / A Publication of the Nation Council For Research on Women. - Winter 1996.

World Learning. Education and Training For Global Effectiveness. School For International Training - Brattleboro,

гендерної тематики у вузах і подекуди у школах, констатують ставлення до них студентства як до феміністичних, і тому певною мірою вони мають маргінальний статус у навчальних планах. В той час як зарубіжні університети успішно інтегрували гендерні підходи до всіх навчальних дисциплін, забезпечивши їх підручниками і навчальними посібниками,