УДК 32+316.61+32.019.51 +054.19

Русскін В.В.

ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ: ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

У даній статті обґрунтовується думка про те, що індивіди безпосередньо через систему ЗМІ і опосередковано через соціальні мережі, закони ринкової економіки, психологічні та ментальні процеси, які мають індивідуальний характер, сприймають та осмислюють політичну інформацію.

Ключові слова: особистість, політична інформація, соціалізація, суспільство, споживання, формування, країни Заходу, політична свідомість.

В данной статье обосновывается мысль о том, что индивиды непосредственно через систему СМИ и опосредствовано через социальные сети, законы рыночной экономики, психологические и ментальные процессы, которые имеют индивидуальный характер, воспринимают и осмысливают политическую информацию.

Ключевые слова: личность, политическая информация, социализация, общество, потребление, страны Запада, политическое мышление.

The idea of perception and comprehension of political information by individuals directly through Mass Media and indirectly through social networks, through market economy's laws and through psychological and mental processes, which possess individual character, is substantiated in the article.

Key words: personality, political information, socialization, society, consumption, the countries of the West, political thinking.

Трансформаційні процеси в нашому суспільстві актуалізують проблему формування політичної культури нового, демократичного типу. Особистість у процесі соціалізації (а для старшого покоління і ресоціалізації) повинна оволодіти новими політичними ідеями, цінностями та нормами і сформувати їх як усвідомлену систему соціально- політичних установок, що визначають поведінку людини у політичній сфері суспільного життя.

Проблема формування в процесі політичної соціалізації політичної свідомості людини (у більш широкому плані - її політичної культури) активно дискутується в останнє десятиріччя як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7]. Автори аналізують різні аспекти проблеми: вплив інформаційно-комунікаційних технологій на політико-культурну сферу суспільства; формування патріота, відповідального громадянина, в політичній свідомості якого переважають позитивні установки щодо даної політичної системи; характер політичної свідомості (неоднорідність, суперечливість, конфліктність ідеологій, цінностей і світоглядів не тільки на рівні суспільства, але й у свідомості окремої людини); існування політичних стереотипів у свідомості людей; вплив політичної інформації на формування політичної свідомості людей. Ми вважаємо, що недостатньо дослідженим є останній аспект: особливості сприйняття індивідом політичної інформації в процесі його політичної соціалізації. Аналізу цієї проблеми присвячено декілька робіт [8; 9; 10; 11; 12].

Політологи вживають поняття «політична соціалізація» у двох значеннях: як процес формування політичної самосвідомості особистості, розвитку її власної політичної культури (уявлень, знань, цінностей і норм) і як процес передачі політичної культури у масштабі суспільства від однієї генерації до іншої, від одних соціальних груп до інших. Як слушно відзначає О. Проскурі- на, в обох випадках це процес «єдиний, загальний, хоча й здійснюється він ніби на різних рівнях - індивідуальному і громадському» [3,с. 5051] під впливом інститутів соціалізації: сім'ї, школи, ЗМІ тощо. Метою політичної соціалізації на індивідуальному рівні є формування політичної культури особистості у такій мірі, щоб це сприяло її політичному самовираженню і, по- друге, щоб політична поведінка особистості, яка соціалізується, відповідала би прийнятим у даному суспільстві взірцям [3, с. 51].

У попередніх статтях, присвячених аналізу процесу політичної соціалізації, ми висвітлили теоретичні підходи до цієї проблеми, які умовно можна назвати парадигмами «визрівання» та «індивідуального шляху розвитку» [11; 13]. У межах парадигми «визрівання» політична соціалізація окремої людини або соціальної групи розглядається як деякий ідеальний нормативний процес, де має місце чітка послідовність стадій чи етапів, зміна яких більш чи менш пов'язана з віковими змінами особи. Однак, на наш погляд, для роз'яснення складного, багатостороннього процесу політичної соціалізації особистості, який здійснюється у світі протягом останніх десятиліть в умовах небувалого динамізму науково-технічних, соціальних і політичних процесів, посиленого трансформацією соціальних інститутів та соціальних відносин посткомуністичних країнах, необхідна розробка нових концептуальних підходів, які б містили адекватне, правильне відображення реального процесу політичного розвитку особистості.

Використання парадигми «індивідуального шляху розвитку» допоможе осмислити сутність процесу, що розглядається. Дійсно, політичний світ стає настільки різноманітним та невизначе- ним, що індивід стикається з труднощами у формуванні свого політичного «Я». Наприклад, візьмемо політичні реалії сучасного українського суспільства, в якому відбуваються інтенсивні трансформаційні процеси: у ньому навіть діти, які народились у радянську епоху (в 80-ті роки минулого століття) протягом свого короткого життя пройшли спочатку соціалізацію, а потім, у роки незалежності, опинилися у новому соціальному і політичному середовищі і вступили вже на шлях ресоціалізації. Дослідження процесу соціалізації особистості з позиції цієї парадигми передбачає висування низки принципів, які були сформульовані психологами Л. Шерродом та О. Брімом-молодшим ще в 1986 році. У редакції російського психолога О.М. Дубовської ці принципи щодо розвитку людини виглядають так:

розвиток є плюралістичним як у процесі, так і в результаті;

розвиток відбувається від народження до смерті, різні процеси розвитку можуть починатися, продовжуватися і завершуватися в різні періоди життя;

індивідуальні відмінності у розвитку особистості нескінченні;

множинність факторів детермінації розвитку;

людина є не тільки продуктом, але й суб'єктом свого розвитку [14, с. 151].

Хоча принципи, викладені вище, стосуються загального процесу соціалізації особистості, тим не менш нам здається, що їх можна використати за аналогією й на індивідуальному рівні - на рівні політичної соціалізації.

Ґрунтуючись на принципі «множинність факторів детермінації», спробуємо проаналізувати особливості сприйняття політичної інформації окремою людиною в процесі її політичної соціалізації. В якості фактору детермінації