УДК 329.78

Кербаль М.О.

РОЛЬ І МІСЦЕ МОЛОДІЖНИХ ОБ'ЄДНАНЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ

На основі аналізу різноманітних джерел аналізуються проблеми молодіжного руху та розглядається вплив молодіжного руху на подільший розвиток української державності.

Ключові слова: політичне життя, молодь, роль, місце, держава, суспільство, виборчі списки, депутати, організована діяльність.

На основе анализа разнообразных источников анализируются проблемы молодежного движения и рассматривается влияние молодежного движения на дальнейшее развитие украинской государственности.

Ключевые слова: политическая жизнь, молодежь, роль, место, государство, общество, избирательные списки, депутаты, организованная деятельность.

On the base of the analysis of various scientific sources the problems of youth movement are analized. Also the influence of youth movement on development of the independent Ukrainian state is desscused.

Key words: political life, the youth, role, place, state, society, voting lists, deputies, organized activity.

Перспективу суспільства політичні та державні діячі, науковці справедливо пов'язують з молоддю. Але об'єктивно енергія, сила і потенції молодого покоління здатні відіграти позитивну роль у розвитку суспільства лише за певних обставин. Виховання життєздатного покоління, становлення молоді як творчої сили в суспільстві неможливе без її самодіяльності, самостійності, самоуправління. Молодіжна самостійність і ініціатива, прагнення молоді до самостійної участі в житті суспільства і держав, у задоволенні і реалізації власних потреб і інтересів ведуть до створення і функціонування громадських рухів, організацій, об'єднань. Вони виступають середовищем спілкування і взаємодії людей, де діють власні норми і правила, права і свободи, обов' язки і відповідальність.

Проблемам формування та реалізації молодіжної політики, участі молоді, молодіжних об' єднань у процесах державотворення, розвитку громадянського суспільства присвячено праці видатних українських вчених М. Головатого, В. Головенька, В. Куліка, М. Пірен, М. Перепелиці, В. Ребкало, в яких автори в цілому дослідили проблему формування та реалізації молодіжної політики, питання професійної соціалізації молодого покоління. Висвітлюючи складнощі розвитку молодіжних об'єднань, автори намагаються аналізувати роль і місце держави в їх вирішенні.

Щодо дослідження з проблем становлення та росту молодіжних об'єднань, молодіжного руху та їх впливів на політику держави слід відзначити роботу, яку ведуть у галузі історико- політологічного аналізу сучасного молодіжного руху відомі українські науковці О. Корнієвський [1] та В. Якушик [2], які у спільній праці «Молодіжний рух та політичні об'єднання в сучасній Україні» представили розгорнуту класифікацію молодіжних організацій та визначили її головні критерії. Окрім цього вченими закладено теоретико-методологічне підґрунтя дослідження політичної діяльності молоді. Питанням політичної суб'єктності молодіжних об'єднань у державотворчих процесах України присвячені праці молодого українського вченого Я. Яроша [3].

Аналізові проблеми політичної суб'єктності молодіжних об'єднань сприяють доробки науковців Українського інституту соціальних досліджень, які впродовж багатьох років видавали колективні збірники, що базувалися на матеріалах формування та реалізації програм і проектів «Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання» [4].

Недостатньо дослідженими на сьогодні залишаються питання щодо методів та форм участі молодих громадян у розвитку місцевої демократії, зокрема дієвого залучення молодіжних об'єднань до розв'язання проблем місцевих громад, їх співпраці з органами місцевого самоврядування, підготовки до роботи та професійне зростання молоді в місцевих органах влади, її участі у виборчих процесах. Вивчення ролі молодіжних об'єднань у державотворчих процесах українською політичною наукою тільки розпочинається.

Аналіз ролі і місця молодіжних об'єднань у політичних процесах дає змогу виділити такі головні аспекти. По-перше, молодіжні організації розглядаються, як суб' єкти політики, якими намагаються маніпулювати різні соціально-політичні сили; по-друге, молодіжні організації все більше виступають суб'єктами політики, беручи участь у її формуванні та реалізації; по-третє, в рамках вказаних проблем детальніше розглядається державна молодіжна політика. Відповідно до обраного нами об'єкта дослідження, молодіжні об'єднання є більш політично активними, ніж інші громадські організації українського суспільства. Не випадково, молодь розглядають як соціально-вікову групу, яка вважається найбільш мобільною та енергійною частиною суспільства [5].

У науковій і спеціальній літературі існують різні підходи до визначення цих понять. По- перше, класифікацію молодіжних об'єднань здійснюють на основі їх соціально-економічної природи і певних особливостей. По-друге, класифікацію здійснюють на основі нормативно- юридичного характеру і особливістю функціонування молодіжних формувань. По-третє, молодіжні об'єднання класифікують з урахуванням психолого-фізіологічних і морально-етичних аспектів їх діяльності. По-четверте, за основу береться філософський аналіз самодіяльного молодіжного руху. По-п'яте, виділяють загальнополітичний аналіз молодіжних формувань [6].

Більшість молодіжних організацій не є первісно політичними, а багато з них взагалі не виходять на рівень політики. Це найбільш характерно для організацій культурно-просвітницької та благодійницької спрямованості. Разом із тим у молодіжному русі України існують об' єднання, які ставлять перед собою першочергове вирішення політичних цілей. Саме ці організації є суб'єктними посередниками між членами молодіжних груп і державою. Такі об'єднання мають виразний політичний вимір, а їх активність спрямовується не лише на вузькі молодіжні проблеми, а й на широку політику. Ці організації тісно вплетені у політичний процес, тому що:

по-перше, політика залишається домінуючою сферою розподілу суспільних цінностей;

по-друге, специфічні інтереси через політику можуть бути виражені, як загальні;

по-третє, внаслідок загальної політизації суспільного життя навіть неполітичні проблеми переважно розв'язуються через владні структури [7].

Молодіжні організації функціонують як політичні об' єднання тоді, коли вони виконують суто політичні завдання або реалізовують свої інтереси політичними методами. Однак, на відміну від політичних партій, вони не прагнуть до безпосереднього завоювання влади, а намагаються тиснути на владні структури політичних діячів для прийняття