не було обрано жодного угорця, в той же час, в обласну раду із 120 чоловік - обрали 14 угорців (11,6 %), з них 11 членів Товариства угорської культури Закарпаття (9,1 %) [11, с. 47]. Це був період становлення угорської національної меншини в суспільно- політичному житті, створювались угорські громадські організації, з'являлись нові національні лідери.
На парламентських виборах 1994 р. угорці обрали відомого політичного діяча, голову Демократичної Спілки Угорців України (ДСУУ) М. Товта народним депутатом України від Берегівського виборчого округу. М. Товт був представником владних структур і на момент обрання займав посаду представника Президента у Берегівському районі. М. Товт протягом 1994-1998 рр. представляв в українському парламенті угорську національну меншину. В 1994 р. у Верховній Раді України створюється постійна комісія з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин. До складу комісії входять ряд підкомісій, у тому числі з питань національних меншин, етнічних груп і корінного населення, головою цієї підкомісії обрано М. Товта. Він 5 березня 1996 р. разом з І. Попеску та іншими депутатами (разом 18 осіб) створив міжфракцій- не депутатське об'єднання національних меншин у Верховній Раді України. Його метою було привернути увагу народних депутатів до відображення в проекті нової Конституції основних прав і свобод людини та колективних прав національних меншин.
У складі обласної Ради Закарпаття, обраної в червні 1994 р., із 59 депутатів - 9 угорців, що становило 15 % депутатського корпусу. Із 347 депутатів районних Рад - 49 угорців, що становило 14,2 % до загальної кількості. Із 4304 депутатів сільських, селищних і міських Рад - було обрано 611 угорців, що становило 14,2 %. Зазначимо, що за переписом 1989 р., угорці становили лише 12,5 % населення області. Отже представництво угорської національної меншини у владних структурах значно зросло.
Особливістю парламентських виборів 1998 р. було створення угорського національного виборчого округу. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 року при утворенні виборчих округів мав братися до уваги чинник компактності проживання національних меншин. Місцевості такого проживання не мали виходити за межі одного виборчого округу. (Ця норма була вилучена у жовтні 2001р. при ухваленні нового Закону «Про вибори народних депутатів України») [4]. Саме тому, що кількість угорців у Закарпатті є найбільшою після українців, а місце проживання меншини - компактне, на парламентських виборах 1998 р. Центральною Виборчою комісією (ЦВК) був створений 72 виборчий округ з центром у м. Берегові, більшість виборців у якому є угорці.
Головними претендентами серед угорців на отримання депутатського мандату стали М. Ковач, голова Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) та М. Товт, народний депутат попереднього скликання від Берегівського виборчого округу. За результатами голосування перемогу отримав М. Ковач, набравши 35170 голосів виборців (29,27 %) [7, с. 143]. Отже, угорська національна меншина у Верховній Раді 3-го скликання була представлена одним угорцем.
За підсумками виборів у місцеві органи влади 1998 р., кількість угорців серед депутатів усіх рівнів рад Закарпатської області зросла в порівнянні з попередніми виборами, і склала - 13,3 %, у Берегівському районі - 75,6 %, у Виноградівсь- кому районі - 26,9 %. В обласній раді із 60 делегатів - 6 були угорцями, а в райрадах 120 угорців із 320 членів. 49 із 130 голів рад населених пунктів Закарпатської області також було обрано угорців. За результатами виборів у Берегівському виборчому окрузі 12,5 % виборців проголосували проти всіх партій, це був другий рекорд по Україні, адже більше голосів «проти всіх» в Україні було подано лише в Севастополі. Такий результат можна пояснити недостатньою увагою з боку політичних партій до національної меншини, адже більшість партій орієнтувались на титульний етнос, в той час як боротьба за електорат національних меншин несе в собі ризик втрати більшої частини традиційних виборців.
За підсумками виборів 2002 р. до Закарпатської обласної ради було обрано 9 депутатів угорської національності. До обласної, районних, міських рад області було обрано 134 (12,1 % від загальної кількості) угорця. Ця цифра відповідає частці угорців у населенні регіону, адже, за переписом 2001р. частка угорців у Закарпатті теж склала 12,1 %. У Берегівському районі, де проживає найбільша частка угорського населення краю, серед 600 депутатів рад всіх рівнів 450 (75 %) було обрано угорців.
Народним депутатом України від Берегівського виборчого округу, на виборах до Верховної Ради України в 2002 р. було обрано голову Демократичної спілки угорців України І.Ф. Гайдоша, який набрав 33,05 % голосів виборців [3, с. 4].
Аналітики прогнозували перемогу в даному окрузі М. Ковачу, члену групи «Солідарність», прихильнику ідей регіоналізму та ініціатору створення угорської адміністративно-територіальної одиниці. Проте, М. Ковач набрав лише 32,72 % голосів виборців. Підрахунки голосів у даному окрузі відбувались найдовше, а голосування в ряді дільниць округу були визнані недійсними. Зіграло свою роль у поразці М.М. Ковача балотування його майже двійника М.І. Ковача, який набрав 8,04 % голосів виборців.
І. Гайдош зайняв посаду Секретаря Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та став Головою представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України.