Ситуація ускладнюється і тим, що дві вищезгадані угорські організації та партії фактично підтримують дві опозиційні політичні сили Угорщини: Демократичну спілку угорців України - правляча Соціал-ліберальна коаліція (Угорської республіки), а Товариство угорської культури Закарпаття -правонаціоналістична коаліція (УР), опозиційний Союз Вільних Демократів - ФІДЕС (лідер Віктор Орбан). Відповідно можна стверджувати, що згадані провладні та опозиційні сили Угорської Республіки, здійснюють вплив на формування ситуації в колі угорської національної меншини Закарпаття. Таке позиціювання угорських громадських організацій спричиняє розвиток як позитивних, так і негативних тенденцій. Наприклад, внаслідок розбудови і посилення впливу в суспільно-політичному житті України, Демократична спілка угорців України зайняла більш стриману позицію у відстоюванні своїх інтересів, бо її еліта конструктивно була налаштована до співпраці з органами влади України.

Водночас, застосування комплексу заходів Угорщиною щодо підтримки ДСУУ та відповідна переорієнтація місцевих органів влади Закарпаття на посилення співпраці з цією громадською спілкою, спричинили до відкритого конфлікту між чисельними угорськими організаціями краю, підштовхнули ТУКЗ до переходу на опозиційну платформу. Тому можливість консолідації цих національно-культурних організацій угорців України у найближчій перспективі видається сумнівною, особливо з огляду на особисту неприязнь та амбіції їх керівництва.

Політичні та фінансові зусилля Угорської Республіки у регіоні спрямовуються на забезпечення домінування в середовищі угорської меншини політично вигідних їй структур. Суб'єктивізм праматірної країни у підтримці організацій етнічних угорців України веде до конфронтації між численними громадськими об'єднаннями угорців та впливає на зародження та загострення конфліктів між ними, що робить можливим виникнення загрози національним інтересам України. Під час візиту делегації високопосадових осіб уряду і парламенту угорської Республіки 28 лютого 1999 р. на Закарпаття, у зв'язку із святкуванням 10-річниці діяльності Товариства угорської культури, відбулася зустріч із головою ТУКЗ М. Ковачем, який критично відізвався про становище закарпатських угорців наголошуючи на тому, що немає позитивних зрушень, а навпаки «чим далі, тим гірше» [2, с. 40].

Отже, до основних факторів, що визначили швидку політичну мобілізацію угорців слід віднести:

компактне розселення;

хорошу структурованість та діяльність громадських організацій з харизматич- ними лідерами;

достатню фінансову підтримку зі сторони офіційних кіл, благодійних фондів Угорщини.

Успіх угорських партій на виборах до місцевих рад отримав потужний резонанс в Україні, і вже на майбутніх парламентських і місцевих виборах, слід очікувати, що інтереси національних меншин України будуть представляти ряд політичних партій. Представники румунської національної меншини Закарпаття вже заявили про необхідність створення на всеукраїнському рівні політичної партії, яка б представляла інтереси румун в органах влади. Саме існування угорських національних політичних партій на політичній арені, власне, означає наявність вагомого конфліктогенного потенціалу в поліетнічному суспільстві. Актуалізована національна ідея, яка отримала партійно-політичний механізм регенерації, тяжіє до радикальної вимоги самовизначення (Угорська самоврядна одиниця «Прити- сянський район»). Отже, національні політичні партії можуть бути суворим викликом і випробуванням для українського суспільства з точки зору потенційної загрози його розколу [6, с. 176]. Таким чином, головним завданням для державної етнополітики сьогодні постає формування такого поліетнічного громадянського суспільства в Україні, в яке були б максимально інтегровані всі національні меншини України. Політичні партії угорської національної меншини відграють вагому роль у закарпатському соціумі. Вони конкурують між собою за представлення в усіх рівнях державної влади.

Висновки.

За період незалежності України представництво угорської національної меншини в обласних, районних, міських радах Закарпатської області відповідало, а часом і перевищувало частку угорців у населенні регіону. Політична діяльність угорського населення вказує на високу організованість та активність меншини, здатність виражати та захищати інтереси спільноти, що дає підстави говорити про сформований угорський елек- торат в Україні. Поява двох угорських політичних партій у виборчому процесі 2006 р. загострила ворожнечу всередині угорської національної меншини. Ситуація ускладнюється також політичними та фінансовими зусиллями Угорської Республіки, що спрямовані на забезпечення домінування в середовищі угорської меншини політично вигідних їй структур.

ЛІТЕРАТУРА

Відомчий архів Закарпатської ОДА. - Ф. 195. Закарпатська обласна Рада народних депутатів. - Оп. 23. Канцелярія. - Спр. №3. Т. ІІІ. Інформації про виконання постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України. 21 березня 2000 р. - 29 травня 2000 р. На 149 арк. - Арк. 4.

Відомчий архів Закарпатської ОДА. - Ф. 195. Закарпатська обласна Рада народних депутатів. - Оп. 23. Канцелярія. - Спр. № 63. Т. ІІІ. Листування з міністерствами, посольствами України з питань зовнішньоекономічних зв'язків. 8 серпня 2000 р. - 26 грудня 2000 р. На 152 арк. - Арк. 40.

Закарпаття - багатонаціональний край // Поточний архів управління у справах національностей та міграції Закарпатської ОДА. - Ужгород, 2003. - С. 4.

Закон України «Про вибори народних депутатів України»: Науково-практичний коментар / В.В. Алсуф'єв; Інститут генеральної прокуратури України. - К.: Український інформаційно-правничий центр, 2002. - С. 322-324.

Заява речника МЗС Угорської Республіки В. Полгара // Паланок. - 2006. - 30 березня - 5 квітня. - С. 5.

Лойко Л.І. Громадські організації етнічних меншин України: природа, легітимність, діяльність: Монографія. - К.: ПЦ «Фоліант», 2005. - 634 с.

Мигович І., Гранчак І. Угорці в Україні // Віче - 1998. - № 7. - С. 143-153.

Поті Л. Безпосереднє сусідство України з ЄС: закриті кордони чи нові