УДК [353:352](477)

Фуртатов Віктор Софронович, директор Інституту державного управління Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили, доцент, державний службовець IV рангу

ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

У статті розглянуто основні проблеми вдосконалення взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, існуюче розмежування повноважень та шляхи вирішення цих проблем.

There are the basic problems ofperfection of executive power and local self-government organs cooperation, existent differentiation in plenary powers and ways of these problems solving considered in this article.

Становлення і розвиток державного управління та органів місцевого самоврядування є одним з найважливіших напрямів будівництва демократичної держави, утвердження громадянського суспільства.

Проблема вибору моделі управління в України, що прагне стати демократичною, правовою і соціальною державою, є надзвичайно складною, оскільки потребує поєднання двох протилежних начал - державного (централізованого) управління і управління в децентралізованій формі, тобто розвитку самоврядування. Перед державою стоїть завдання досягти рівноваги між центральною і місцевою владою, між центральним і місцевим управлінням, рівноваги політично-інституційних повноважень у державі.

Актуальність теми статті полягає в тому, що система державного управління досі ще потребує вдосконалення у сфері розмежування повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, фактично немає чіткого механізму розподілу державних та самоврядних послуг і при цьому обидва владні центри є відповідальними перед мешканцями регіону, і це примушує їх шукати певних форм і методів співпраці.

Питання про розмежування функцій і повноважень та напрямки взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування виникають тому, що ці органи часто вступають у конфлікти між собою через різне розуміння межі виконання своїх функцій та повноважень.

Головна мета полягає у спробі вивчення проблеми взаємовідносин органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на регіональному рівні, визначення шляхів вирішення цієї проблеми.

Треба зазначити, що дана тематика розглядається широким колом дослідників з різних вимірів регіонального управління: політичного, економічного, культурного тощо. Зокрема дослідженнями цієї сфери займаються В.С. Куйбіда [1, 2], що займається місцевою складовою формування економічної політики, П.І. Надолішній [3], який займається культурним, етнічним аспектами та розробляє шляхи вдосконалення взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, О.Ю. Лялюк [4], В. Нудельман [5], які займаються розробкою реформування адміністративно-територіального устрою України.

Також у статті використано аналіз нормативно-правових документів, які є однією з основ функціонування органів, що розглядаються: Закон України "Про місцеві державні адміністрації" [6], Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" [7].

Забезпечення оптимальної взаємодії місцевих органів влади й органів місце-вого самоврядування є одним із пріоритетних напрямів організації публічної влади на місцях, воно має істотне значення для ефективного вирішення проблем на регіональному рівні.

Взаємний зв'язок органів виконавчої влади обласного рівня з органами місцевого самоврядування очевидний насамперед тому, що в сукупності вони виконують загальну, єдину функцію - управління на регіональному рівні в Україні. Для ефективного здійснення цієї функції необхідна взаємна підтримка цих органів, погодженість і єдина спрямованість їхніх дій. Тільки в цих умовах можливе демократичне управління територією. Таким чином, під взаємодією органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування ми розуміємо визначену та регла-ментовану законодавством діяльність самостійних органів публічної влади, що спрямована на взаємну підтримку, кооперацію зусиль по узгодженому, дійовому й ефективному управлінню на регіональному рівні [8].

Коли вирішення значної частини місцевих справ покладається на населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць та обрані ними демократичним шляхом органи, діє демократична система управління, яка й дістала назву місцевого самоврядування. А коли управління здійснюється призначеними урядом органами чи їхніми посадовими особами, діє система прямого державного управління. Методологічну продуктивність такого розуміння взаємин між органами місцевого самоврядування та органами виконав-чої влади на обласному рівні аналізує у своїх працях А.Р. Крусян, яка розглядає їх як "взаємний зв'язок місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, очевидний уже внаслідок того, що в сукупності вони є органами публічної влади, які виконують спільну функцію управління на місцях" і пропонує використовувати єдину дефініцію "місцеве управління", що містить в собі як "місцеве самоврядування", так і "державне управління" [8, с. 15].

Багатоаспектність проблеми розмежування функцій та повноважень вимагає додаткових наукових системних досліджень, а також змін до нормативно-правових актів. Це передусім стосується законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації", в тому числі і в питаннях виникнення суперечок між суб'єктами місцевої влади. Науковцями розглядаються різні засоби вирішення таких спорів. Цікавою є точка зору В. Карнауха про способи вирішення компетенційних спорів шляхом укладання договорів та угод про спільну діяльність у різних сферах життя, які можуть конкретизувати відповідно до закону їхні взаємні права та обов'язки [9]. Компетенційні суперечки можна також погоджувати на різних нарадах, утворення спеціальних комісій для узгодження спірних питань, здійснення особистих контактів посадових осіб місцевих державних адміністрацій та представників територіальних громад, тобто налагоджування певних відносин між цими системами. Організаційні форми вирішення компетенційних суперечок є найбільш ефективними та доцільними [10].

Формат співпраці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування автор хоче навести на прикладі Миколаївської області. У 1994 році за ініціативи обласної державної адміністрації була створена координаційно-консультативна рада у складі керівництва облдержадміністрації та міськвиконкому. Метою створення цієї ради було узгодження спільних дій у вирішенні соціально- економічних та