В свою чергу, Генеральний секретар НАТО не бачить реальних шляхів для вступу Росії до Альянсу. Він вважає, що приєднання Росії до НАТО можливе, але на сьогоднішній день це нереально, в зв'язку з політикою Російської Федерації, її діями в Грузії та іншими заявами. І, дійсно, своєю політикою Росія не те, щоб навіть не показує прагнення стати членом Альянсу, але й, на наш погляд, має багато протирічних позицій щодо політики НАТО.

Та все ж таки, в деяких заявах Російської Федерації, можна побачити певне прагнення знайти точки дотику у двосторонніх відносинах. Наприклад, ключовим елементом у співробітництві РФ і НАТО може стати питання по врегулюванню ситуації в Афганістані й налагодження соціально-економічної ситуації в цій країні. Адже в цьому напрямку вже багато чого зроблено, однак Росія й Північноатлантичний альянс повинні ще вирішити багато проблем спільними зусиллями. Та й в зв'язку з напруженою ситуацією в Афганістані Росія і НАТО стикаються з однаковими загрозами, такими як тероризм та наркотрафік. В свою чергу можна сказати, що сторони досягли непоганих результатів в тих сферах, які представляють взаємний інтерес, в тому числі протидія розповсюдженню зброї масового знищення й організованої злочинності.

Але також існують аспекти, в яких Росія вбачає основні загрози з боку НАТО.

Серед основних зовнішніх воєнних небезпек для Росії, які навіть перераховані у воєнній доктрині Росії, першим виділено «прагнення наділити силовий потенціал НАТО глобальними функціями, що реалізуються в порушенні норм міжнародного права, наблизити військову інфраструктуру країн - членів НАТО до кордонів Російської Федерації, в тому числі шляхом розширення блоку».

В документі також серед інших загроз перераховані: спроби дестабілізувати обстановку в окремих державах й регіонах і підірвати стратегічну стабільність, розгортання військових контингентів іноземних держав на територіях прикордонних з РФ та її союзниками, створення та розгортання стратегічної протиракетної оборони, що підривають глобальну стабільність і порушують співвідношення сил в ракетно-ядерній сфері, а також мілітаризація космічного простору [10].

Тож якщо такі позиції майоріють і є ключовими в офіційних документах і заявах однієї із сторін, тому важко говорити про якесь збалансоване і чітке співробітництво. Хоча все в світі змінюється і трансформується, особливо в політиці. І, як ми можемо спостерігати, сучасний глобалізований світ готує багато загроз як для НАТО, так і для Російської Федерації і, можливо, це дасть великий поштовх пошуку нових точок дотику, спільних інтересів у вирішенні ключових безпекових проблем сучасності.

ЛІТЕРАТУРА

http ://www.uanato. info/2-runato.asp.

http://www.euroatlantica.info/index.php?id=330.

Грушко А. Россия-НАТО. «Двадцатка», кажется, заработала // Международная жизнь. - 2002. - № 7.

Робертсон Дж. Ядро коалиции составят НАТО и Россия // Международная жизнь. - 2003. - № 1.

Казанцев Б. Последствия расширения НАТО // Международная жизнь. - 2000. - № 3.

http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/1544.htm.

http://www.nato.int/cps/ru/natolive/topics_51105.htm.

http://www.nato-russia-council.info/htm/EN/index.shtml.