УДК 323.2 - 053.6 (477)

Гуцалова М.В.

ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ МИКОЛАЇВЩИНИ НА ПОЧАТКУ 2000-х РОКІВ

У статті з'ясовується сутність молодіжних організацій, їх взаємодія з владними структурами, а також визначаються наявні перешкоди для стабільної та активної діяльності молодіжних організацій Миколаївщини на початку 2000-х років .

Ключові слова: державна молодіжна політика, державотворчий процес, механізм взаємодії, молодь, молодіжні організації, суспільна активність.

В статье выясняется сущность молодежных организаций, их взаимодействие со структурами власти, а также определяются имеющиеся препятствия для стабильной и активной деятельности молодежных организаций в Николаевском регионе в начале 2000-х годов.

Ключевые слова: государственная молодежная политика, государственный процесс, механизм взаимодействия, молодежь, молодежные организации, общественная активность.

This article deals with the basic essence of youth NGO, their cooperating with imperious structures, and also present obstacles are determined for stable and active activity of youth organizations in Mykolaiv at the beginning 2000- of kh years.

Key words: public youth policy, state-building processes, mechanism of cooperation, youth, youth organizations, public activity.

Суспільна активність молоді традиційно пов'язана з участю молодого покоління в різного роду громадських об'єднаннях, зокрема у молодіжних організаціях та політичних партіях. За допомогою мережі молодіжних організацій та їхніх структур держава має змогу сприяти самореалізації молоді та звертати увагу на молодіжні проблеми, реалізовувати державну молодіжну політику через удосконалення функціонування управлінських структур.

Актуальність теми дослідження обумовлюється тим фактом, що врахування досвіду діяльності молодіжних об'єднань, їхніх реальних здобутків і результатів особливо необхідне в умовах трансформаційного періоду України.

Питаннями діяльності та участі молодіжних організацій в державотворчих процесах на загальнонаціональному та регіональному рівнях займалися такі українські вчені: О. Корнієвський [3], В. Кузьмич [4], К. Плоский [6]. В свою чергу розглядом проблем діяльності молодіжних організацій на рівні регіону, а саме, Миколаївщини, займалися дослідники М. Димитров [2], Р. Чупрін [7] та ін. В своїх працях вони розглядали прикладні питання процесу формування та діяльності молодіжних організацій.

Але питання розвитку та діяльності сучасних молодіжних організацій Миколаївщини не знайшли належного системно-наукового аналізу в сучасних наукових працях українських дослідників.

На початку дослідження за статистичними даними, які були наведенні згідно з інформацією управління у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації м. Миколаєва, станом на 01.01.07 в Миколаївській області діяло 105 молодіжних та дитячих громадських організацій, з яких Миколаївським обласним управлінням юстиції зареєстровано, відповідно до чинного законодавства України, 71 громадська молодіжна (дитяча) організація (18 обласних відділень всеукраїнських, 47 обласних, 1 місцева, 5 дитячих) та 34 організації здійснювали свою діяльність шляхом легалізації. Загальна кількість молоді, яка входить до молодіжних громадських організацій, складала понад 6300 чоловік. Найбільше молодіжних організацій діяли в м. Миколаєві [10].

Виходячи з результатів даної статистики, молодіжні громадські організації мають великий потенціал щодо участі у суспільно-політичних процесах та у розгляді різних питань, пов'язаних з пропагандою здорового способу життя та профілактики правопорушень, попередженням негативних явищ у молодіжному середовищі. На практиці ж, на сучасному етапі в українському суспільстві виникли певні труднощі у формуванні оптимального та ефективного механізму взаємодії влади та молоді, що призводить до зниження рівня впливу молодіжних організацій на суспільно-політичні процеси, участі в управлінні державними та громадськими справами, захисту прав, реалізації інтересів і потреб молодого покоління. Ці проблеми торкаються діяльності молодіжних організацій всезагального, регіонального, обласного та місцевого рівнів. Тобто, можна сказати, що така особливість діяльності молодіжних громадських об'єднань свідчить про порушення основних засад державної молодіжної політики, принципів соціального становлення та розвитку молоді як окремого регіону країни, так і України загалом.

В контексті нашого дослідження цікавим є аналіз досвіду діяльності молоді, молодіжних організацій у житті своєї громади, співпраці молодіжних організацій з владними інститутами Миколаївського регіону. Адже, з кожним роком молоде покоління Миколаївщини намагається все активніше перетворитися з об'єктів державної політики на ії суб'єктів. За результатами виборів 2006 року, до міської ради було обрано 18 осіб віком молодше 35 років (що складає 20 % від депутатського корпусу) [7].

Для того щоб молодіжні організації Микола- ївщини активно проводили свою суспільно-політичну діяльність, вони повинні дотримуватись таких напрямів роботи:

надання інформації про створенню та діяльність молодіжних об'єднань для широкого загалу мас;

розробка і впровадження заходів щодо державної підтримки молодіжних об'єднань;

залучення їх до розробки і реалізації молодіжної політики в області;

сприяння підвищенню професійно-освітнього рівня лідерів та активу громадських молодіжних організацій;

організація та проведення масових заходів, семінарів, тренінгів, науково - практичних конференцій, акцій, фестивалів, свят;

організаційна та фінансова підтримка спільно- корисних програм та проектів та ін. [2]. Показником активності молодіжних організацій

є рівень обізнаності та поінформованості молоді щодо їх існування та діяльності. Проведене опитування Миколаївським дослідницько-аналітичним центром у 2006 році дало змогу зробити такі висновки, що переважна більшість молоді не знає про існування МГО як таких (із загальної кількості опитаних 34,4 % знає про існування МГО, тоді як решта - нічого не знають про їх існування). Відсоток інформованості про діяльність МГО знижується від обласного центра до села. Якщо в Миколаєві і містах області цей відсоток майже однаковий - 38,6 та 37,2 % відповідно, то в селах про існування МГО знають лише 22 %.

Такі цифри можна трактувати по-різному: з одного боку, вони свідчать про низький рівень інформованості молоді щодо діяльності молодіжних