УДК 329.78 (477)

Захаренко К. В.

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИЗАЦІЇ

МОЛОДІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Використання досвіду європейських країн щодо участі молодіжних громадських організацій у процесі вироблення державної політики в Україні є корисним для підвищення результативності державного управління. Більшість молодіжних організацій працюють в соціальному секторі та надають послуги більш ефективніше ніж органи влади. Це обумовлено тим, що право на участь в реалізації програм громадські організації отримують на конкурсній основі, а це в свою чергу, дозволяє органам влади контролювати цільове використання бюджетних коштів. Отже, вивчення, уніфікація та запровадження закордонного досвіду взаємодії органів влади і громадських організацій може бути корисним при формуванні та реалізації державної політики як передумови забезпечення європейської інтеграції Україні.

Ключові слова: європейська інтеграція, молодіжні громадські організації, громадсько- політичні об'єднання, структуризація, державна політика, державні інституцій.

Обобщение европейского опыта участия молодежных общественных организаций в процессе принятия и реализации управленческих решений свидетельствует о том, что большинство молодежных организаций работают именно в направлении предоставления социальных услуг, причем, эти услуги они предоставляют более эффективно, чем органы власти. Это обусловлено тем, что право на участие в реализации программ общественные организации получают на конкурсной основе, через систему предоставления грантов, которые, в свою очередь, разрешают органам власти контролировать целевое использование бюджетных средств. Исходя из этого, изучение, унификация и внедрение заграничного опыта взаимодействия органов власти и общественных организаций может быть полезным при формировании и реализации государственной политики как условие европейской интеграции Украины.

Ключевые слова: европейская интеграция, молодежные общественные организации, общественно-политические объединения, структуризация, государственная политика, государственные институции.

Generalisation of the European experience of participation of public organisations in the course of acceptance and realisation of administrative decisions testifies that the majority of the youth organisations work in a direction of granting of social services, and, they give these services more effectively, than authorities. It is caused by that public organisations receive the right to participation in realisation of programs on a competitive basis, through system of granting of grants which to authorities target use of budgetary funds, in turn, allows to supervise. Proceeding from it, studying, unification and introductions of foreign experience of interaction of authorities and public organisations can be useful at formation and state policy realisation in Ukraine.

Key words: European integration, youth public organizations, public-political an association, strukturizaciya, public policy, is state instituciy.

З часу виникнення людського суспільства йому притаманний потяг до взаємодії його членів, установлення між ними різних зв'язків та відносин на основі спільних інтересів. Групи людей, які виникають внаслідок такої взаємодії і є цілісними утвореннями, називають об'єднаннями громадян.

Форми суспільних об'єднань, які відображають різні рівні внутрішньої організованості, - це громадські та громадсько-політичні об'єднання і асоціації, спілки, організації, рухи, політичні партії. Через ці утворення окремі особи та соціальні групи мають можливість впливати на інші групи, на суспільство загалом відповідно до своїх інтересів, перетворюючись на важливі суб'єкти політики. Безперечно, найвпливовішими суб'єктами політичного процесу були й залишаються політичні партії. Але партії не можуть монополізувати всі форми політичної діяльності й політичної участі людей, а також репрезентувати все розмаїття суспільних інтересів. Після партій найпоширенішою формою політичної участі в політичному житті є громадські організації.

Громадські організації функціонують у певній атмосфері, яка формується суспільством. Ця атмосфера стимулює або гальмує розвиток громадських об'єднань. Визначальний вплив на ці процеси має тип політичного режиму. Зокрема, за тоталітарних режимів громадським об' єднанням дозволяється функціонувати тільки під контролем держави або у вигляді підпільних груп. За лібералізації режиму створюються умови для виникнення незалежних від держави суспільних об'єднань. Демократичний режим характерний наявністю широкого спектру громадських рухів, організацій, діяльність яких незалежна від держави. Чим більше таких об' єднань, тим вищий ступінь демократизації суспільства, його динамічності.

Сьогодні важливим для України є процес залучення інституцій громадянського суспільства до реалізації державної політики. Євроінтеграційні прагнення України ставлять завдання реорганізації всієї структури - прийняття суспільно-політичних рішень, що передбачає необхідність створення механізму розвитку незалежної позавладної експерт- тизи. Одним із напрямів таких трансформаційних процесів має стати підвищення ефективності державного управління, через залучення громадських організацій до управлінської діяльності.

У цьому контексті важливим є розуміння процесу вироблення політики в Європейському Союзі, усвідомлення європейських норм і стандартів прийняття політичних рішень. Саме цим визначається необхідність вивчення європейської практики щодо залучення громадських організацій до вироблення та реалізації політики як сфери суспільної життєдіяльності.

Громадські організації - це об'єднання громадян, що виникають за їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, упорядковують суспільне життя, мають статут і характеризуються чіткою структурою. Право на об' єднання громадян гарантується Конституцією України [6].

У ст. 3 Закону «Про об'єднання громадян» констатується, що «громадські організації» - це об' єднання громадян, створені для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів [5, с. 121-132].

За видами діяльності громадські організації поділяються на такі групи: професійні; економічні (спілки підприємців, кооператорів, селян тощо); конфесійні (православні, католицькі, мусульманські тощо); культурологічні (товариства української, російської, європейської мов тощо); просвітницькі (товариство «Просвіта»); спортивні, туристичні, тверезості, здоров' я тощо; науково-технічні (спілки викладачів, науковців, інженерів, спеціалізовані академії наук); оборонні (ТСОУ, аероклуби,