У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


неформальних інститут- ціональних систем;

перманентна політична нестабільність, що відволікає владу й інших учасників процесу від проблем інституалізації взаємовідносин;

відсутність широкої інформації про світовий досвід у цій сфері, що призводить до масового нерозуміння того, що українська практика не відповідає сучасним викликам. Наявність необхідної інформації може стимулювати до змін обидві сторони - великий капітал і владу; Для України, скоріш за все, буде характерним

співіснування елементів корпоратистської та плюралістичної моделей:

Україні, як і іншим постсоціалістичним країнам, історично миттєво й одночасно доводиться вирішувати завдання переходу до ринкової економіки та громадянського суспільства, інтеграції в глобальну економіку, а це вимагає ефективної ролі держави та її тісного партнерства з асоціаціями, що представляють групи інтересів суспільства. Причому в цих умовах логічно випливає необхідність у консолідованих діях членів асоціацій, оскільки влада надає асоціаціям право на представництво інтересів в обмін на певні зобов'язання, що поширюються й на їх членів.

Плюралістична модель матиме досить велику сферу поширення, оскільки для сучасної України характерна відчутна фрагментація груп інтересів, що конкурують між собою за вплив на владу / здобуття влади. Відповідно, у системі організації органів управління мають бути для їхніх представників численні способи доступу (каналів тиску) до процесу прийняття політичних рішень.

Оскільки країна перебуває в процесі трансформації, і умови окремих етапів розвитку будуть змінюватися, інституціональна модернізація сфери взаємовідносин влади і великого капіталу повинна здійснюватися поетапно. Доцільно використовувати перехідні моделі, усвідомлюючи при цьому кінцеві цілі, тобто здійснювати інституціональну модернізацію у форматі «інституціональної взаємодо- повнюваності».

В умовах України величезного значення набуває прискорення процесів створення асоціацій великого капіталу, у яких брали б участь ФПГ. Вони нині діють розрізнено й виступають не лише як економічні конкуренти, що цілком природно, а й досить часто протистоять одна одній як політичні суперники. Потужні ФПГ, що постійно обертаються в середовищі світових ринків, об'єднавши зусилля, можуть стати для всього іншого бізнесу, й навіть для країни в цілому, реальними носіями європейських цивілі- заційних стандартів. Об'єднання в асоціації дозволить артикулювати у суспільстві нові цілі, агрегувати інтереси в групу й просувати пропозиції в органи державної влади, володіючи більшою силою тиску і з меншими затратами, аніж методом індивідуального лобіювання.

Бізнес і політика у всіх демократіях світу працює у симбіозі, однак у демократичних країнах політики відділені від чиновників, так само як і бізнес відділений від чиновників. Легалізація лобістської діяльності дає змогу зробити прозорими взаємини влади і бізнесу, аби виборці бачили, чиї інтереси відстоює той чи той політик. Таким чином, необхідно:

запровадити механізми цивілізованого і прозорого лобіювання в Україні. В уряді чи органах місцевого самоврядування мають бути впровадженні такі механізми прийняття рішень, які передбачатимуть участь громадян і підприємців у їх ухваленні;

за порушення процедур лобіювання чи то чиновником, чи то бізнесом має бути передбачена відповідальність;

жорстко регламентувати переходи з бізнесу у владу, із влади у бізнес;

уряд має надавати якісні послуги підприємцям. Требо зазначити, що саме партнерські відносини

між представниками великого бізнесу та владних структур може у кінцевому рахунку вплинути на розвиток суспільно значущих проектів.

ЛІТЕРАТУРА

Ионин Л.Г. Олигархи: в кавычках и без кавычек. Предисловие к книге Паппэ Я.Ш. «Олигархи». Экономическая хроника 1992-2000. - М.: ГУ ВШЭ, 2000.

Кальниш Ю.Г. Етика влади й розвиток культури державного управління в Україні // Розвиток культурного потенціалу державних службовців в Україні: Наук. пр. / За заг. ред. В. А. Ребкала. - К.; Житомир: Полісся, 2002.

Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация. - М.: Аспект Пресс, 1996.

http://delo.ua/news/economics/organisation/info-23343.html.

http ://investgazeta.net/print.php?id=19454&number=3&year=2005&top100=1 ФПГ.

http://www.infousa.ru/government/dmpaper9.htm.

http://www.prezident.gov.ua/news/data/7_12041.html.

http://www.ukrstat.gov.ua/.

http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/print/51247.

http://www.zn.kiev.ua/ie/print/52804/.

http://www.zn.ua/1000/1550/59506/?printreview.


Сторінки: 1 2 3 4