Таким чином, перед Україною стоять складні завдання, пов'язані з соціальною і культурною трансформацією, без розв'язання яких неможливо рішення проблем економічного розвитку, оскільки всі вони взаємозв язані і взаємозалежні. Видатний соціолог П. Штомпка, аналізуючи положення посттоталітарної Польщі початку 90-х років, показав усю множину проблем мислення і поведінки поляків, які закріпилися в роки соціалізму по-совєтські (7). Цих проблем у головах українців не менше, якщо не більше. Разом з тим, кажучи про ідейно-спонукальні чинники розвитку, хочу процитувати французького соціолога Франсі Бо, який ще в 1955 р. вказував: "Головне - боротися проти тривоги і недовір'я в суспільстві. Населення в стані натхнення не знатиме економічних криз. Процвітання є питанням довіри: віра в результат своїх зусиль, віра в майбутнє і довіра до себе подібних" (8).

ДЕЯКІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ

А) Зміна соціальних уявлень. Насправді ідея євроінтеграції сьогодні, а тим паче в перспективі є найбільш плідною, якщо ми не хочемо перетворитися на територію, заселену більш численними народами, що вже сьогодні виявляють свою зацікавленість. Така загроза цілком реальна в умовах скорочення населення України і посиленого притоку мігрантів зі Сходу. Тому дійсна небезпека існуванню української нації присутня в нас самих, а не в НАТО з Євросоюзом. Проте переконати в цьому людей і змінити соціальні уявлення українців може тільки нова інформація або давно знайома, але подана під іншим кутом зору.

Експериментальна робота щодо зміну соціальних уявлень молодих мігрантів з Росії та України у зв' язку з їх культурною і психологічною адаптацією у Фінляндії показала декілька принципово важливих закономірностей такої роботи:

зміни соціальних уявлень можна досягти тільки на основі пошуку точок схожості, на пошуку близькості культур, а не на їх контрасті;

протиставлення культур, підкреслення відмінностей, а тим більше переваг чужої культури викликає в людей оборонну позицію й перекриває шляхи для адаптаційних змін самосвідомості;

швидшому засвоєнню нових соціальних уявлень сприяє їх відкрите обговорення, прояснення в дискусії причин відмінностей соціальних устроїв;

вільне обговорення дає можливість самостійно конструювати поняття, самостійно дійти висновку про шляхи трансформації суспільства, а нова інтерпретація знайомих фактів дає можливість знайти нові значення на основі системи понять, засвоєних раніше.

Переосмислення історії й культури власної країни, а головне - розуміння історичних підвалин народних традицій, пов'язаних із соціально несвідомим, у нашому випадку, дали можливість учням з більшим розумінням поставитись до ідеї європейського шляху розвитку для всіх європейців. Вважаю, що і робота по формуванню більш адаптивних соціальних уявлень українців повинна початися з пошуку цивілізаційної подібності та антропологічної однаковості європейських націй.

Б) Дві цивілізації. 1. Схід і Захід. Теза про існування цивілізацій Сходу і Заходу - загальновідомий факт. Хотілося б розглянути це питання глибше, ніж це звичайно прийнято в шкільному курсі історії, тому що людська психологія і соціальне, або колективне несвідоме, почали формуватися набагато раніше, ніж про це прийнято думати. Коли перші Homo sapiens більш як 100-150 тисяч років тому почали розселятися з Африки вони розділилися: одні рушили на схід до Азії, інші - на захід до Європи. Та частина популяції, яка залишилася в Єгипеті, а потім заселила Межиріччя, долини Інду і Гангу, поступово освоювали ази землеробства і породили цивілізацію "землеробів". Неандертальці, що освоювали Європу, під впливом кліматичних обмежень залишалися "мисливцями-збирачами" аж до початку нашої ери, а на півночі полювали до кінця 19 ст. Останні 100 тисяч років майбутні європейці жили в умовах екстраординарних змін клімату, тричі стикаючись із заледенінням, останнє з яких закінчилося близько 10 тисяч років тому. Заледеніння створювали важкі умови для виживання, вони вимагали особливих умінь пристосування й сприяли формуванню специфічних психологічних якостей людей, що стали особливо помітними у кроманьйонців Європи й прилеглої до неї частини Сибіру близько 40 т. років тому. В антропології цей період називають "мустьєрським" - за назвою печери, де вперше були знайдені численні й різноманітні кам'яні інструменти. Саме тоді європейці й вступили на технологічний шлях розвитку, освоюючи змінний навколишній світ. Особливо багато таких свідчень антропологи знаходять у Франції та Україні. Саме в Європі люди навчилися долати виникаючі труднощі завдяки розвитку культури. Для цього їм довелося пройти непростий шлях адаптації і природного відбору необхідних якостей, серед яких умілість, інтелект і здібність до інновацій були не останніми. Європейці не дали таких блискучих відкриттів в астрономії, математиці, писемності, законодавстві і державному будівництві, які зробили "землероби". Проте в результаті боротьби за виживання сформувався на диво стійкий і психологічно войовничий тип, який сподівається перш за все на себе і свою здатність до вирішення проблем за допомогою інновацій.

Важливі гіпотези були висунуті в книзі "Полярні сяйва в міфології слов' ян" Л.М.Алексєєвої (9). Вона вважає, що у "мисливців-збирачів " закріплювався індивідуалістичний підхід до життя. Високо цінуються особові якості - кмітливість, сміливість, уміння організувати групу, високий ступінь самостійності рішень і відповідальності за них, орієнтація на особисті окремо взятого члена співтовариства, потенційно здатного привести всіх до прориву. Ситуація вимагала "пасіонарних" (по Гумильову) особистостей, готових вивести інших з виникаючої час від часу безвиході, з особливою стійкістю, готовністю ухвалювати нові нестандартні рішення, покладаючись на себе і прислухаючись до думки ватажків.

Ментальні структури, які відповідають способу життя і