ідеологи і політики, в тому числі й опозиційні, блукали в пошуках між Заходом і Сходом, створюючи еклективні програми із застарілих економічних і політичних ідей. А тим часом Захід і Схід перетворювали Україну на об'єкт своєї політики. Західна тактика "подвійних стандартів", невиплата обіцяної компенсації за закриття ЧАЕС, залежність від Росії з ряду об'єктивних причин і багато що інше по- різному використовувались опозицією у "відстоюванні" не тільки національних інтересів, але й у погіршенні економічного і соціального рівня життя людей, інтереси яких вони покликані висловлювати і захищати.
На закінчення підкреслимо, що посткомуністична опозиція в Болгарії і Україні представляє певний симбіоз дисидентів, реформаторів і нових політичних утворень. Вона не має вистражданої біографії у боротьбі з попереднім режимом і, відповідно, була позбавлена політичного і управлінського досвіду, що відбилося на стартових можливостях демократичного транзиту.
Відмінністю є ідеологічна основа. Українське дисидентство відстоювало ідею національної
ЛІТЕРАТУРА
Политологический словарь / Под общ. ред. В.И. Астаховой и Н.И. Панова. - Харків: Прапор, 1997. - С. 136.
Михальченко М. Еліта в Україні: їжте, куме, що зварили // Віче. - № 1. - 2003. - С. 7-11; Журавський В., Кучеренко В., Михальченко М. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. - К., 1999; Михальченко М. Еліта в Украіні: їжте, куме, що зварили // Віче. - 2003. - № 1; Hoppe H.-J. Das Profil der neuen bulgarischen Elite / Ber. des Bundesinst. fur ostwiss. u. intern. Studien. - Koln, 1996. - S. 3-29; Bram H. Die erste antikommunistische Regirung in Bulgarien / Ber. des BJOst. - № 44. - Koln, 1998. - S. 13-32. Бойко О. Політичне протистояння офіційної влади та опозиції в Україні: основні прояви, характерні риси та особливості (літо 1989 - лютий 1990 р.) // Людина і політика. - № 2. - С. 48-62; № 3. - 2003. - С. 35-48 та ін.
Пиргова М. Българският парламентаризм в условията на глобалния преход. - С.: Парадигма, 2002. - С. 118124; Митев Т. Българският политически елит през 21 век. I. Десницата // Ново време, бр. 1, януари, 2002. - С. 56- 58.
Дайнов Е. Политическият дебат и преходът в България. - С., 2000. - С. 377; Владимиров Ж. Културното наследство срещу демокрацията и пазара. България. 1989-1998. - С., 1999. - С. 105.
Див: Бикова В. Горчивата истина за българската интеллигенция // В: Детонация, бр.3, 2002 // www. mediatimes- reviev.com
А. Доган. БСП не е готова за властта. "Сега", 27 ноември 2004 // http//wap/dsp.bg.
Симеонов П. Голямата промяна. 1989-1990. - С.: 1999. - C. 88.
Кръстев И. Партията като биографичен опит // Капитал, 24 февр. - 2 март, 1997; Найденов Г. Новият политичеки елит - загубената инициатива / Новият политически елит. Списание. Пилотен брой / Гл. ред. И. Кацарски. - С., Изд-во ''Перун - БМ'', 1994. - С. 29; Костов И. Интервю // Стандарт, 21 април 1997.
www.parlament.bg/uciom
Д. Арсенова: Вотът на недоверие не е в дневния ред на обществото / www.government.bg/
Пиргова М. Вказ. тв. - С. 123.
Михальченко М. Еліта в Україні: їжте, куме, що зварили // Віче. - № 1. - 2003. - С. 11.