УДК 328.131

Романюк А.С.

ПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР ПОНЯТТЯ «УРЯДОВА ПАРТІЯ» У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Формування урядів за умов парламентської та напівпрезидентської (змішаної) форм правління передбачає вирішальну роль партій, які увійшли до парламенту за результатами виборів. Феномен урядової партії залежить від кількості партій, які формують уряд (однопартійний і коаліційний) та від рівня парламентського представництва (більшості і меншості). Функціонування партійного уряду призводить до появи та вирішення складного комплексу проблем взаємовідносин інтересів уряду, як цілого, та інтересів партій, представники яких входять до уряду.

Ключові слова: поняття, Західна Європа, партія, Конституція, політичний уряд, коаліційний уряд, політичні посади, виборці, домовленість.

Формирование правительств при условиях парламентской и полупрезидентской (смешанной) форм правления предусматривает решающую роль партий, которые вошли в парламент за результатами выборов. Феномен правительственной партии зависит от количества партий, которые формируют правительство (однопартийное и коалиционное) и от уровня парламентского представительства (большинству и меньшинству). Функционирование партийного правительства приводит к появлению и решению сложного комплекса проблем взаимоотношений интересов правительства, как целого, и интересов партий, представители которых входят в правительство.

Ключевые слова: понятие, Западная Европа, партия, Конституция, политическое правительство, коалиционное правительство, политическая должность, избиратели, договоренность.

Process of the cabinet formation in terms of parliamnet and semipresindentional forms of govermnet suppose that parties that entered parliament after the elections has determining role in this process. Phenomena of the «government party» depends on the numbers of parties that take part in the cabinet formation (one party system and coalitional) and also from the level of the parliamentary representatives (majority and minority). Functioning of the «government party» lead to the number of complex problems in the relation between interests of the cabinet as a whole and parties interests which representatives are cabinet members.

Key words: notion, Western Europe, party, Constitution, political government, coalition government, political post, electorate, agreement.

Зміни до Конституції України, які вступили в силу після парламентських виборів 2006 р., призвели до суттєвих трансформацій формату політичної влади та політичних інститутів. Відбувся відхід від попередньої матриці, однак система, в якій має бути досягнута стабілізація різних гілок влади, ще не є чітко окресленою і передбачуваною. Заяви про необхідність перегляду змісту політичної реформи, розробку та прийняття нової редакції Конституції України ще не свідчать про можливість повернення до дореформеного положення, а вносять додаткове невизначення щодо напряму і кінцевого результату стабілізації політичної системи. Сьогодні ми є свідками складного процесу не лише імплементації норм Закону

України «Про внесення змін до Конституції України» № 2222-15 від 8 грудня 2004 р., а й усвідомлення головними акторами сутності змін, які несе з собою цей Закон, та проблем, що породжуються існуючою недостатньою правовою базою. Зокрема, немає значного пласта норм, які мали б погоджувати політичну реформу й існуючі закони України, немає законів, які мали б супроводжувати, розвивати положення прийнятих змін до Конституції. Все це в сукупності «штовхає» політиків України до застосування методу проб і помилок. Окрім того, досвід політичного життя після парламентських виборів 2006 р. виявив серйозні прогалини в політичній культурі інституційних політичних акторів і конкретних політиків, продемонстрував їхню него- товність, інколи складність адекватно сприймати зміни й опановувати нові функціональні ролі. Серед значного переліку інститутів, стосовно яких відбулися принципові зміни - президента, уряду, прем'єр-міністра та інших, ми повинні виділити і інститут урядової партії.

До 2006 р. політологи використовували таке поняття, але без адекватного змістового навантаження. На відміну від демократичних країн, де взаємовідносини партій та уряду відображають поняття урядова / і партія / ії, тобто, партії з представників яких формувався уряд у парламенті, в Україні і на пострадянському просторі формат взаємовідносин партії і влади відображали поняття: партія влади, правляча партія та президентська партія. Перше поняття не стосувалося партії як інституту, а скоріше означало частину від загального політикуму, який займав вищі керівні державні посади. Такий феномен формувався згори тими, хто мав владу і готовий був застосувати різноманітні засоби та технології для збереження цієї влади, незалежно від демократичних процедур, особливо виборів. Отримання владних посад досить часто не було пов'язано з результатами виборів. Прикладом цього може слугувати ситуація з формуванням керівних державних органів в Україні після парламентських виборів 2002 р. Поняття «президентська партія» є аналогічним продуктом. Оскільки для більшості пострадянських країн властивою була система влади з високим рівнем домі- нації президента, то цей термін фактично означав партію, або партії, представники якої/яких займали вищі державні посади. Підставою цього так само мали бути не вибори, а підтримка президента, ідентифікація з ним. На практиці за умов домінування інституту президента «партія влади» та «президентська партія» були синонімами. Отож, відсутність застосування поняття «урядова партія» в Україні, на наш погляд, зумовлюється практичним станом справ, коли уряди, система виконавчої влади не були результатом парламентських виборів і навіть коли формувалися з представників конкретних політичних партій, то вони лише умовно делегувалися партіями. Насправді вони представляли президента країни, приходили до влади внаслідок особистісних характеристик або зв'язків з президентом та його оточенням.

Запровадження в Україні політичної реформи вперше поставило на порядок денний питання, що політичні партії, які отримали мандат довіри на парламентських