Ми вважаємо, що такий стан речей зумовлений специфікою розвитку нашої країни та регіону взагалі. В Радянському Союзі розмах політичної кон'юнктури набув велетенських розмірів. Всі процеси в країні проходили при ретельному підборі дій та процесів в суспільстві, які б мали відповідати партійно- ідеологічному напряму політики.

Розглянемо російськомовні словники та їх тлумачення «кон'юнктури».

Сучасний тлумачний словник російської мови Н. Єфремової тлумачить кон'юнктуру як збіг обставин, ситуацію, що склалася, ситуацію що склалася в певній галузі суспільного життя та здатна вплинути на результат чого-небудь [32].

У великому енциклопедичному словнику - «кон'юнктура - (середньовічнолатинського conjunctura від латів. Conjungo - зв'язую - сполучаю) - це обставина, що склалася, положення, що створилося, тимчасова ситуація в якій-небудь області суспільного життя (напр., міжнародна кон'юнктура)» [5].

В. Даниленко в сучасному політичному словнику надає таке тлумачення терміну: «кон'юнктура - (від лат. «conjungo» - зв'язую, сполучаю) - це сукупність умов, обстановка, що склалася, положення, що склалося в конкретний момент у визначеній галузі діяльності. Наприклад, політична кон'юнктура, міжнародна кон'юнктура, економічна кон'юнктура» [10, с. 320].

В тлумачному словнику В. Ожегова кон' юнктура - це положення, що створилося, обстановка в якій- небудь області суспільного життя. Буває політична, економічна, міжнародна кон'юнктура [34].

Тлумачний словник А. Ушакова надає наступне тлумачення терміну: «кон'юнктура (лат. Conjunctura - зв'язок) - сукупність умов, що впливають на що- небудь, обстановка, ситуація» [33].

Тлумачний словник української мови не відрізняється за суттю тлумачення терміну «кон' юнктура» від російськомовних словників та дає наступне тлумачення: сукупність певних умов, збіг обставин, стан речей, здатний впливати на вирішення, розв'язання якої-небудь справи, питання тощо [18].

Таким чином, можемо підсумувати, що кон' юнк- тура являє собою комплексне та швидкозмінне явище, яке відображає динамічність та стихійність, складну передбачуваність розвитку суспільства. Це пов'язано з тим, що кон'юнктура формується під впливом безлічі елементів та дій, які в свою чергу підпорядковуються імовірнісним законам.

Необхідно зазначити, що при аналізі стану кон'юнктури певної сфери людської життєдіяльності обов'язково потрібно враховувати наявність взаємозв'язків і взаємовпливу даної сфери з іншими сферами. Крім того, кон'юнктура характеризується постійною мінливістю та значними коливаннями; має суперечливий характер, оскільки різні кон'юнктурні показники в один і той же час відображають протилежні тенденції; нерівномірністю, що проявляється, коли динаміка розвитку різних показників має однаковий напрямок, але не співпадають їхні темпи; кон'юнктура являє собою єдність протилежностей. Кон'юнктура є вираженням процесів в галузі, певним відображенням та динамікою економіки, політики та світової політики. А оскільки, світ політичного, як і економічного є динамічно змінним, то і кон'юнктура відображає ці тенденції, суперечності та закономірності.

Отже, досліджуючи та розмірковуючи над такою науковою категорією як кон'юнктура взявши за основу її трактування в вітчизняній та зарубіжній і довідковій літературі, автори прийшли до визначення поняття «кон'юнктура».

Кон'юнктура - це положення, що створилося, обстановка в якій-небудь області суспільного життя, конкретна ситуація, що склалася в процесі її зміни з часом та була спричинена сукупністю умов, взаємозв'язків і певним збігом обставин, які діють певний час і здатні впливати на вирішення, розв'язання якої-небудь справи, питання тощо. Існує політична, економічна, міжнародна кон'юнктура

Кон'юнктурність має три основні види - економічна кон'юнктура, світова (міжнародна) та політична. Всі три види кон'юнктури тісно пов'язані та взаємно доповнюються. Однак, все ж можна скласти певний трикутник взаємодії кон'юнктури, який матиме на вершині міжнародну кон'юнктуру, що впливає рівнозначно і на політику і на економіку.

Однак, вважаємо, що величина сторін трикутника взаємодії кон' юнктури буде коливатися в залежності від сили впливу даної кон'юнктури на процеси в сфері діяльності. Також зміна «головної» кон'юнктури залежатиме від суспільно-політичного устрою та політичного режиму в країні. В демократичних країнах «головною» кон'юнктурою буде все-таки міжнародна (в деяких випадках - економічна), в авторитарних та тоталітарних - це політична.

Серед чинників формування кон'юнктури (критерій - характер впливу на кон'юнктуру) можна виділити, на думку авторів, ті, що діють постійно, і ті, що не діють постійно.

До постійних чинників, що впливають на кон'юнктуру, належать:

культурний та моральний розвиток суспільства;

рівень маргінальності суспільства;

рівень забезпечення матеріальними благами

та ресурсами суб'єктів кон'юнктури;

науково-технічний прогрес.

До чинників що не діють постійно, але які є утворюючими для кон'юнктури моменту та певної ситуації належать:

міжнародні та внутрішньополітичні кризи;

спекулятивні чинники;

соціальні конфлікти (страйки, бойкоти тощо);

надзвичайна обстановка тощо.

На нашу думку, процес формування кон'юнктури досить складний та мінливий. Умови формування кон'юнктури можна поділити на три групи: економічні, соціально-політичні та міжнародні. Однак існує також сутнісна умова формування кон'юнктури - це історичний шлях та історичні закономірності розвитку суб'єкта. Ці умови стосуються всіх сфер життєдіяльності суспільства.

На наш погляд, економічні умови відповідають сучасному розвитку господарства країни та її здатністю на вихід в міжнародний ринок. На державному рівні це також наявність та рівень використання певних ресурсів та виробничих потужностей. Щодо міжнародного рівня, то це прагнення до отримання найбільшого прибутку в максимально короткий період поряд з наявністю та географічним розташуванням ресурсів економіки.

Соціально-політичні умови формування кон'юнктури залежать від політичного устрою та політичного режиму