На думку авторів, до міжнародних умов формування кон'юнктури належить геополітичний простір країни, стан відносин з прилеглими країнами та країнами регіону і сучасний стан світової політики (певні тенденції та закономірності світової політики).

Щодо історичних умов формування кон'юнктури то, вважаємо, що сюди можна віднести історичну динаміку відносин з сусідніми державами та державами регіону, світу, особливості культурного розвитку країни та різноманіття культур всередині країни, рівень релігійної неоднорідності та процес історичного формування цього, наявність самостійних державних утворень країни протягом історичного часу та ін.

Прояви кон' юнктури в сфері економіки, політики та міжнародному житті є тісно переплетеними та взаємодіють утворюючи певний синтез. Однак саме політична сфера є найбільш уразливою та чутливою щодо кон'юнктурних коливань. Вважаємо, що без урахування політичної ситуації та динаміки політичних процесів, не можлива ефективна політика. Однак прояви політичної кон' юнктури виявляються дуже відчутними для інших сфер суспільства, оскільки вони імперативно залежні від влади.

Вплив політичної кон'юнктури є найбільш відчутним для населення. Оскільки теми, що вигідні сучасним політикам відразу висвітлюються в засобах масової інформації та стають інструментом маніпулювання для здійснення власних корисних цілей суб'єктів політики.

До основних проявів політичної кон'юнктури можна віднести переписання історії, підняття тем, що перебільшують роль нації в світовій історії, збільшення кількості досліджень з цих тем та штучне підвищення уваги засобів масової інформації до таких тем. Також до політичної кон'юнктури можна віднести динаміку змін відносин з країнами. Внаслідок зміни політичної кон' юнктури часто змінюється і відношення до країн, що належать до певного геополітичного типу.

Під прояви політичної кон'юнктури підпадають урядові, парламентські та президентські рішення, що прийняті в угоду відповідним політичним силам та не є актуальними та нагальними для країни. Політична кон'юнктура знаходить свій специфічний прояв у всіх основних сферах правового регулювання. У правосвідомості прояв політичної кон'юнктури полягає в ідейно-психологічному обґрунтуванні і визнанні пріоритету політики над правом; у правотворчості - в ухваленні законів, не відповідних об' єктивним потребам суспільства, суперечать конституційним принципам і нормам, носять не регулятивний, а політичний характер, надають велике поле для чиновницького розсуду; у правозасто- суванні - в невиконанні або неналежного виконання законів, невмотивованого, необґрунтованого дозволу або відмови в реалізації прав фізичних і юридичних осіб при дозвільно-повідомному порядку, довільного тлумачення неясностей, суперечностей в змісті законів. Це яскраво ілюструє парламент України та Конституційний Суд, які зі зміною влади відразу ж змінюють закони та їх тлумачення. Також сюди можна віднести контрвипади з боку влади на певні прояви суспільного життя та протести проти влади.

Політична сфера дуже тісно взаємодіє з міжнародною сферою. Зміна ситуації в одній може призвести до змін в іншій. Тому політична кон' юнктура є невід'ємною від міжнародної, а іноді міжнародна кон'юнктура обумовлюється політичною ситуацією в країні. Як приклад, можемо навести динаміку розвитку відносин між Україною та Росією, що змінювалася та коливалася в залежності від того, хто при владі в Україні.

Міжнародна кон'юнктура є по суті найсиль- нішою кон'юнктурою щодо впливу на прийняття державних рішень по різним галузям та сферам життєдіяльності суспільства.

Прикладом впливу міжнародної кон'юнктури є поширення сучасної демократії, процеси вестер- нізації, вручення різноманітних нагород, премій та оприлюднення рейтингів. Не є винятком і Нобелівська премія, яка досить часто стає прикладом прояву світової кон'юнктури.

Міжнародну кон'юнктуру творять ті країни, що мають суттєвий вплив на міжнародній арені, вони є найбільшими міжнародними акторами. Тобто країни, що є в даний момент домінуючими при прийнятті рішень в світовій політиці. Саме вони і є суб'єктами міжнародної кон'юнктури.

Розглянувши загальну роль кон'юнктури в політичній науці та політичній практиці перейдемо до процесів «підлаштування» в українській освіті та науці. Роль і значення освіти, науки, духовності у створенні незалежної, національної Української держави добре відомі, хоча питання державної політики в освітянській галузі не перестає бути актуальним і нині.

Особливо підпадають під кон'юнктурні впливи наукова та освітня сфера тих держав, що тільки стали на демократичний шлях розвитку. Значного тиску такі науки як історія, соціологія, політологія та інші соціально-політичні науки зазнають під час формування в державі нового політичного курсу. Суспільно-політичні науки покликані створити та обґрунтувати модель сучасного правління в країні та поширити за допомогою освіти цю модель серед населення. Нова форма правління потребує відповідного ідеологічного підкріплення тому питання політичної свідомості, політичної культури та національної ідеї стають пріоритетними в політичних науках, а питання історичної вкоріненості даної форми режиму першочерговими питаннями історичної науки. Необхідність створення нової історіософської концепції соціально-економічного, політичного, культурного та духовного розвитку України на новій методологічній базі навряд чи може викликати сумнів. Питання, що постали в процесі створення такої концепції, почали активно вирішуватись не тільки професіоналами, але й просто зацікавленими людьми, які за родом своїх занять були якимось чином пов' язані з історією: наприклад, письменниками, журналістами, політичними діячами і т. ін.

Із здобуттям Незалежності в Україні різко підвищився інтерес до публікацій про демократію та її переваги, і як наслідок з цього критика Радянського устрою. Пізніше набули популярності теми «першості» та