Демократичний стандарт стверджує, що політичні партії є посередниками між громадянським суспільством і державою. Закономірно виникає питання. Якщо в Україні не сформувалось громадянське суспільство і в той же час в ній існує партійний плюралізм, то чим насправді є українські політичні партії, які політичні функції вони репрезентують в своїй діяльності та чиї інтереси вони намагаються відобразити в боротьбі за владу?

Партійній проблематиці присвячена досить велика кількість робіт в пострадянській політології [2; 8; 10; 14]. В цих роботах, на наш погляд, більше уваги приділяється фактичній стороні функціонування політичних партій і вивченню їх особливостей. В той же час тут надто невиразно простежується проблема відповідності суттєвих характеристик партій, їх мети та завдань в умовах становлення демократії, відпрацьованим і апробованим стандартам демократії. Відомо, що сам по собі партійний плюралізм є, хоча і важливою, але далеко не вирішальною ознакою існування демократичної політичної системи суспільства. Основне тут пов'язане з тим місцем і роллю, які політичні партії посідають і виконують в цій системі.

У західній політології вже давно затвердилася теза, що без існування міцних політичних партій і альтернативних політичних рухів демократична природа влади неможлива. Такий відомий західний політолог як О. Ренней має думку, що головна мета будь-якої політичної партії полягає в тому, щоб за допомогою виборів віднайти можливість контролю над урядом [24, с. 313]. Його колега З. Нейманн цілком підтримує цю думку [22, с. 396]. В цій ролі партії є могутніми посередниками між суспільними силами, ідеологіями і офіційними державними інститутами. Політичні партії розглядаються як єдині групи, що відкриті для всіх і мають широке коло інтересів, пов'язаних з проблемами державного управління. Відкритість партій в тому, що вони прагнуть заручитись підтримкою якомога більшої кількості громадян.

Політичні партії органічно необхідні демократії, вимоги якої полягають в тому, щоб уряд ішов назустріч побажанням і сподіванням народу і щоб була забезпечена можливість пересічних громадян брати участь у формуванні суспільної волі. Тому при демократії вони є важливим ланцюгом між громадянським суспільством і урядом. Лише за допомогою політичних партій уряд може звертатися до мас за підтримкою, а маси, в свою чергу, через партії можуть критикувати владу і висувати їй свої вимоги. Партії в демократичній системі діють постійно, але особливу роль вони виконують напередодні виборів. У демократичних системах політична влада досягається завдяки успіху на виборах, і політичні партії йдуть до цієї мети через виборчий процес. Перемога на виборах - це головна мета будь-якої політичної партії, оскільки в демократичних системах на виборах фактично визначаються ті, хто правитиме суспільством протягом визначеного законом обмеженого періоду. Основна робота правлячої партії завжди зв'язана, перш за все, з формуванням політичного курсу. Іншим, не менш важливим завданням, правлячої партії є залучення на свою сторону громадської думки. В демократичних системах партії перестали бути невидимим урядом, вони перетворилися не лише на видимий, але і у визнаний суб'єкт правління. Незалежно від форми держави, партії здійснюють керівництво, завдячуючи тому, що в їх руках сконцентрована енергія, яка приводить в рух весь механізм влади.

О. Ренней відзначає, що "політичні партії створили демократію і вона в сучасному вигляді не сприймається інакше, окрім як в партійному вираженні" [24, с. 312]. Політичні партії беруть найширшу і різноманітну участь в парламентській демократії. Вони є учасниками діяльності парламенту, оскільки його робота здійснюється, перш за все, через партії. Партійні фракції в парламенті висувають, відстоюють і роз' яснюють партійний політичний курс в процесі дискусії зі своїми опонентами. Вони беруть участь в ухваленні парламентом рішень. Врешті решт досить чисельні політичні партії звертають найсерйознішу увагу на вибори, постійно тримаючи в полі зору свої перспективи.

Якщо говорити про основні функції політичних партій в сучасному демократичному суспільстві, то необхідно враховувати, що партії:

виступають в ролі організуючого посередника;

борються з політичною апатією громадян і допомагають їм формувати тверезі погляди і інтерес до виборів і діяльності уряду;

прагнуть глибоко вникати в складності економічного і соціального життя, подаючи їх в доступному для широких мас вигляді;

визначають актуальні і насущні політичні проблеми;

узагальнюють сучасний політичний досвід і доводять його до відому виборців;

рекомендують виборцям і агітують за обрання кандидатів, які цілеспрямовано відстоюють позиції партії по тих або інших конкретних проблемах;

визначають найвизначніше коло цінностей для здійснення волі безлічі різних соціальних груп, які складають населення країни;

переможці на виборах дають можливість різним верствам населення об'єднатися в коаліції і спілки для забезпечення створення більшості, що підтримує уряд;

переможці на виборах формують склад законодавчих і виконавчих органів і беруть на себе відповідальність за реалізацію задекларованої політики на період перебування при владі;

ті, хто програв вибори, складають опозицію політиці уряду. Вони уважно стежать за реалізацією урядової політики в життя і постійно інформують виборців про можливості альтернативної політики у сфері законодавства і адміністративної практики. Надзвичайно вагомою подається в умовах

демократії роль політичних партій у формуванні громадської думки. Це сприяє гармонізації різних поглядів окремих людей і соціальних груп, що є сприятливою основою формування консенсусних демократій. Сучасна демократична держава насправді є "державою партій", де зв'язок з громадянським суспільством опосередкує саме політичними партіями. Вони