демократичного механізму, який служив би розвитку суспільства, що ґрунтується на справжньому народовладді та збалансованій економіці" [16]. Програма викликала гостру критику з боку компартійних органів, звинувачення у антирадянській діяльності. Це штовхало прихильників руху до різкої опозиції радянському режиму. На вересень 1989 року Рух нараховував 280 тис. осіб, первинні осередки організації' були утворені майже у всіх містах України. Відбувся Установчий з'їзд організації, який затвердив Програму і Статут, обрав керівні органи. На других Всеукраїнських зборах у жовтні 1990 року були сформульовані основні вимоги організації: вихід України з СРСР, усунення КПРС від влади.
У лютому 1990 року ЦК КПРС вилучив з Конституції статтю 6 про керівну роль комуністичної партії у суспільстві. А 9 жовтня 1990 року було прийнято Закон СРСР "Про громадські об'єднання", який вперше у радянській історії створив нормативну базу для виявлення громадської ініціативи знизу і появи опозиційних за духом громадських організацій [17]. Створення відповідної юридичної бази для існування багатопартійності сприяло виникненню на основі неформальних суспільно-політичних організацій численних політичних партій та громадських об'єднань. Фактично, починаючи з цього періоду, кількість неформальних об'єднань почала зменшуватися. Неформальні суспільні та суспільно-політичні об'єднання мали можливість юридичного оформлення. Тому у наступні роки неформальні об'єднання переважно представлені прихильниками молодіжних субкультур, які у більшості випадків не ставлять за мету формальне організаційне оформлення своїх об'єднань.
Таким чином, зробивши історико-політологічний аналіз діяльності неформальних об' єднань УРСР, можна визначити їх роль і місце у суспільстві. Займаючи місце нелегальних
ЛІТЕРАТУРА
Див.: Кулік В., Голобуцька Т., Голобуцький О. Молода Україна: сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива: Дослідження. - К.: Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000. - 460 с.; Тарасенко В.І. Підліток: вберегти від зла. - К.: Україна, 1992. - 111 с.
Мельник В.А. Современный словарь по политологии. - Мн.: Книжный дом, 2004. - С. 273.
Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - С. 293-294.
Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б. Кухти. Ч. 2: Політичні процеси, системи та інститути / Б. Кухта, А. Романюк, Л. Старецька та ін. - Львів: Кальварія, 1997. - С. 214.
Работяжев Н.В. Политическая система тоталитаризма: структура и характерные особенности // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. - 1998. - № 1. - С. 12.
Там же, с. 4-5.
Там же, с. 8.
Журавський В.С. Політична система України: проблеми становлення і розвитку (правовий аспект). - К.: Парламентське видавництво, 1999. - С. 14-15.
Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б. Кухти. Ч. 2: Політичні процеси, системи та інститути / Б. Кухта, А. Романюк, Л. Старецька та ін. - Львів: Кальварія, 1997. - С. 214.
Там же, с. 214.
Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.І. Танцюри. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - С. 285-286.
Третій сектор в Україні: проблеми становлення / М.Ф. Шевченко (кер. авт. кол.), В.А. Головенько, Ю.М. Галустян та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. - С. 42-43.
Астахова Е.В. Становление многопартийности в СССР: некоторые аспекты. - Х.: Ред.-изд. отд. облполиграфиздата, 1991. - С. 12.
Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.І. Танцюри. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - С. 374.
Нагірняк М.Я. Радянський тоталітарний режим у боротьбі проти збройного підпілля ОУН і військових формувань УПА (1944-1953): Автореферат дис. канд. іст. наук: 20.02.22 / Національний університет "Львівська політехніка". - Львів, 2003. - С. 15-16.
Історія України / Відп. ред. Ю. Сливка. - Вид. 3-тє, перероб. і доп. - Львів: Світ, 2002. - С. 387.
Третій сектор в Україні: проблеми становлення / М.Ф. Шевченко (кер. авт. кол.), В.А. Головенько, Ю.М. Галустян та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. - С. 51.