вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;

допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив;

залучення молоді до активної участі в державотворчих процесах;

надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній підготовці;

координація зусиль усіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю [1, с. 64]. В Україні реалізація державної молодіжної

політики вимагає спрямовувати свою ідеологію на підтримку молодої людини, залучення її до активних дій у державотворчих процесах. Так у більшості розвинених країн Західної Європи є специфічне законодавство щодо роботи з молоддю, а державна молодіжна політика реалізується завдяки державним та регіональним молодіжним програмам. Такі програми мають переважно превентивний, профілактичний, застережний характер і запобігають хибним проявам у молодіжному середовищі.

Враховуючи досвід країн Західної Європи щодо реалізації державної молодіжної політики, необхідними умовами її ефективності є збільшення видатків з державного бюджету та відпрацювання системи контролю за їх використанням, вдосконалення механізмів надання фінансової підтримки в тих сферах, що стосуються роботи з молоддю. У свою чергу, державна молодіжна політика повинна забезпечити рівні можливості для розкриття творчого, професійного, інтелектуального потенціалу молоді, набуття нею соціального досвіду та вміння жити в громадянському суспільстві, повинна вимагати більш активного втілення в життя задекларованих положень, тобто підкріплення конкретними практичними діями, які були б відчутні в молодіжному середовищі.

Отже, є підстави вважати, що чинна державна молодіжна політика в Україні не відповідає потребам молодих людей та викликам часу, вона вимагає конструктивного реформування. Виходячи з вищезазначеного, одними з найголовніших завдань державної молодіжної політики мають стати: створення необхідних умов для забезпечення прав і свобод молодих громадян, допомога молодим людям у реалізації і самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив, залучення молоді до активної участі в політико- економічному та культурному розвитку України.

ЛІТЕРАТУРА

Балакєра О.М. Довідкові матеріали про становище молоді та хід реалізації державної молодіжної політики в Україні. - К.: Весь мир, 1997. - 98 с.

Бородін Є.І. Історія формування державної молодіжної політики в Україні (1991-2004 рр.): Монографія. - Д.: Герда, 2006. - 472 с.

Вербець В. Проблеми формування національної свідомості молоді // Наукові записки «Острозька Академія». - Острог, 1999. - Т. 2. - Ч. 1. - С. 231-234.

Гайванович І. Молодіжний рух України: тенденції та перспективи розвитку // Молода нація: Альманах: Спецвипуск. - К., 2000. - С. 115-121.

Галабурда Ю. Молодіжний недержавний сектор у контексті становлення громадянського суспільства в Україні // Соціальна політика і соціальна робота. - 2001. - № 2. - С. 14-17.

Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення // Укр. наук. дослід. ін-т проблем молоді. - К.: Наукова думка. - 1993. - С. 6-10.

Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХІ ст. / Укр. НДІ проблеми молоді. - К.: А.Л.Д., 1997. - 158 с.

Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 року, № 2859-XII (зі змінами) // www.rada.gov.ua/proza.htm.

Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» із змінами від 23.03.2004 // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1992. - № 34. - С. 32-38.

Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» від 4 листопада 2004 року, № 2150-IV (дію Закону зупинено на 2006 рік, на 2007 рік) // http://www.zakon.gov.ua.

Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1 грудня 1998 року № 281-XIV (зі змінами) // http://www.zakon.gov.ua.

Коновалов А.В. Харківський міський центр дозвілля молоді 2006-2007 // http://www.centrmolodi.kharkov.com.

Конституція України. - К.: Україна, 1996. - 41 с.

Криворученко В.С. К вопросу о законодательстве субъектов Федерации в сфере молодежной политики. - С. 63.

Криворучко Ю. Молодь як суспільний чинник формування громадянського суспільства України // Громадянське суспільство як здійснення свободи: центрально-східноєвропейський досвід / За ред. А. Карася. - Л., 1999. - С. 309-316.

Паніна Н. Молодь України: структура цінностей, соціальне самопочуття та морально психологічний стан за умов тотальної аномії // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2001. - № 1. - С. 41-48.

Перепелиця М.П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект). - К.: Український ін-т соціальних досліджень, Український центр політичного менеджменту, 2001. - 242 с.

Проблемы молодежи в обществе // К. Манхейм. Диагноз нашего времени. - М., 1994. - С. 441-456.

Черних А. План дій реалізації державної молодіжної політики в Україні. Молодіжна громадська колегія при Голові Верховної Ради України. 30.09.2006. // http://chernikh.rada.gov.ua.