Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 323

УДК 323.173(091)

Горчаков Л.О.

ІСТОРИЧНЕ КОРІННЯ ЕТНОСЕПАРАТИЗМУ ЯК ОБ'ЄКТА ПОЛІТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Стаття розкриває історію виникнення націоналізму, як явища, яке може відбуватись на двох рівнях - етнічному і національному й може проявитись як націоналізм творчий, прогресивний, який здатний створити сприятливі умови суспільного поступу. Розглядаються поняття - «нація» та «національна самосвідомість».

Ключові слова: етнос, націоналізм, нація, національна самосвідомість, сепаратизм, етнічна політика, шовінізм, міжетнічний конфлікт.

Статья раскрывает историю возникновения национализма, как явления которое может происходить на двух уровнях - этническом и национальном и может проявиться как национализм творческий, прогрессивный, который способен создать благоприятные условия общественного прогресса. Рассматриваются понятия - «нация» и «национальное самосознание».

Ключевые слова: этнос, нация, национализм, национальное самосознание, сепаратизм, этническая политика, шовинизм, межэтнический конфликт.

The article deals with history of nationalism rise, as the phenomenon that occurs on two levels - ethnic and national. It can be displayed either as aggressive, destroying, zoological nationalism or as creative, progressive nationalism, that is able to create favorable conditions for social surrender. In the article such notions as «nation» and «national self-consciousness» are observed.

Key words: ethnic, nation, nationalism, national self-consciousness, separatism, ethnic policy, chauvinism, interethnic conflict.

Протягом багатьох століть національні питання у більшості випадків викликали військові конфлікти, в деяких державах внаслідок національних протиріч ллється кров десятиріччями.

Багато видатних політиків звертались до цього питання, з метою визначення суті національних конфліктів у світі та окремих державах, намагалися знайти шляхи їх урегулювання.

Досі у світі не знайдено яким чином можливо досягнути миру, якщо виникли національні протиріччя.

На сучасному етапі у деяких випадках національні питання можливо розглядати як національну свідомість. Вона з'являється головною психологічною основою національних та етнічних конфліктів.

Починаючи з побутового рівня, це явище переходить на більш серйозний соціально- політичний рівень перетворюється у теоретичну національну свідомість.

Теоретична національна свідомість відображає науково оформлене та соціально-політичне орієнтоване узагальнення елементів масової звичайної національної свідомості, яке здійснюється з визначених соціально-політичних позицій. Це ідеологія національно етнічної групи. В центрі такої ідеологічної конструкції може знаходитися ідея винятковості особистої національно-етнічної групи. У даному випадку ця конструкція набуває національно етнічний та етноцентричний характер, або етносепаратизм.

Розглянемо, що визначає поняття етносепаратизм.

Сепаритизм (франц. separatisme, від лат. separatus - окремий) - рух за територіальне відокремлення тієї чи іншої частини держави, з метою створення нового державного утворення або надання певній частині держави автономії за національними, мовними чи релігійними ознаками. На сучасному етапі сепаратизму частіше обертає політичну форму. Сепаратизм політичний характерний внутрішньодержавного рівня політичних стосунків. Об'єктивною передумовою є переважно факт розбіжності політичних одиниць та державно політичний рівень. Більшість сучасних держав є політичними. Це часто призводить до спричинення соціальних та етнічних конфліктів. Тому сепаратизм політичний можна також розглядати і як форму політичної опозиції, суб'єктом якої є етнічна одиниця, котра складає меншість населення, а об'єктом - політична влада держави, що одночасно репрезентує домінуючий етнос.

Сепаратизм припускає вирішення суперечностей між етнічною меншістю та політичною владою шляхом виведення частини території населення якої є ця меншість, з-під юрисдикції даного державного управління.

Виникнення сепаратиського руху можливе за наявності двох умов: по-перше, дискримінація етнічної меншості з боку державної влади, а по-друге, активна національна політична протоеліта, яка б очолювала цей рух.

Етнос (від грец. ethnos - народ, плем'я) - позачасова, поза територіальна, поза державна спільнота людей об'єднаних спільним положенням (реальним або міфічним), культурою (або деякими її елементами), мовою (часто але не завжди), історією (справжньою, або вигаданою), традиціями і звичаями, самосвідомістю та етнонімом (назвою). Під позачасовістю етнос, мається на увазі його незаперечний, але мало визначений фактор, що етноси - це не лише сучасні покоління, а й минулі та прийдешні.

Сьогодні важко знайти такий етнос, всі індивіди якого проживали б у межах якоїсь однієї держави або на якійсь одній чітко окресленої території.

Виходячи з двох визначень, можна сформувати висновок. Етносепаратизм - це відокремлення частини держави на користь відповідному етносу.

Як було вказано, що основою взаємовідношення між різними націями складає національна свідомість і якщо, національна свідомість базується на максимальній увазі до ідеї власної нації у даному випадку це може привести до націоналізму.

Що визначає саме поняття «націоналізм»? Націоналізм (від. лат. Natw - народ) - теорія і практика етнічних і соціально-політичних відносин у суспільстві, які ґрунтуються на самоідентифікації у вирішенні політичних, державних, економічних, соціокультурних проблем суспільного розвитку і які реалізуються у різноманітних формах діяльності, зумовлених рівнем соціально-економічного, політичного і духовно-культурного розвитку країни, традиціями, станом суспільної психології та специфікою довколишнього соціосередовища. Така само ідентифікація відбувається на двох рівнях - етнічному і національному і залежно від домінування якісних рис лише одного з них може проявиться, як націоналізм агресивний, руйнівний, зоологічний або ж як націоналізм творчий, прогресивний, який здатний створити сприятливі умови суспільного поступу [1]. Проблему націоналізму слід віднести до однієї з найгостріших і найсуперечливих у сучасній політології, системного наукового узагальнення, якої ще не відбувалося.

Могутнього імпульсу націоналізм набув в епоху руйнування світової колоніальної системи і боротьби народів колишніх колоній і напівколоній за рівноправність у світових політичних і економічних відносинах. Сьогодні націоналізм поширений у всьому світі, має надзвичайно строкату палітру проявів у суспільному житті практично всіх держав, але набуває


Сторінки: 1 2 3 4