УДК 34.01

Тунтула Олександра Сергіївна - здобувач кафедри загальноправових наук факультету правничих наук Миколаївського державного гуманітарного університету ім..Петра Могили.

Сучасні теорологічні проблеми юриспруденції (запрошення до дискусії)

Розглянуто новітнє бачення завдань, об'єктів і поняття юриспруденції, класифікація юридичних наук у контексті загальних завдань, здійснення правотворчої та антиделіктної діяльності. Розкриті можливості подальшого розвитку конституційного, адміністративного, трудового, ордистичного і виконавчого законодавства. Запропоновано удосконалення юридичної освіти за базовою спеціальністю „Юриспруденція", спеціалізаціями „Правознавство" та „Антиделіктологія " і відповідними субспеціалізаціями.

Innovative tasks visions, objects and concept of jurisprudence, classification of law sciences within general tasks context, fulfilling the law and antidelictal activities - these are the points considered here. Possibilities offurther development of constitutional, administrative, labour, ordistical and executive legislation are revealed. The modification of law education basic subjects is proposed: "Jurisprudence", "Law" and antide- lictology and corresponding subspecializations.

Поміж теорологічних проблем юриспруденції, що останнім часом набули подальшого розвитку (2-9, 13 та ін.), варто виділити формування новітніх поглядів на об'єкти, завдання і систему юридичних наук у

практичних співробітників антиделіктних органів з вказаними здобутками і запрошення до обговорення цих проблем, пошуку найбільш конструктивних варіантів їх розв'язання.

Розробку теорологічних проблем юриспруденції слід розпочати з уточнення завдань юридичних наук в цілому, серед яких основними є такі:

Розробка належних: 1.1. Нормативно- правової регламентації необхідних сторін суспільного життя. 1.2. Засобів боротьби з порушеннями даної регламентації, тобто з різного роду правопорушеннями (деліктами).

Забезпечення раціонального та ефективного: 2.1. Функціонування розробленої нормативно-правової регламентації. 2.2. Застосування засобів боротьби з правопорушеннями.

Виходячи з цього, основними об'єктами юридичних наук є:

1. Нормативно-правова регламентація необхідних сторін суспільного життя (право). 2. Засоби боротьби з правопорушеннями. 3. Умови, що забезпечують ефективне і раціональне функціонування даної нормативно- правової рег-ламентації, ведення боротьби з правопорушеннями і реалізацію інших напрямків юридичної діяльності.

При цьому варто наголосити на тому, що держава виступає в якості допоміжного, а не основного, як це прийнято зараз, об' єкту юридичних наук, окрім якого такими також можуть бути визнані і ряд інших об' єктів, наприклад, властивості людини створювати і дотри-муватися правових норм, охороняти їх від порушень, навчати інших людей цьому і т.д.1

Доцільно зауважити, що на сьогодні напрямками юридичної діяльності є: 1. Правотворчий, але не законодавчий, що може бути пов' язано із прийняттям лише законів і поза межами даного процесу фактично знаходяться різного роду підзаконні нормативні акти. 2. Правозастосувальний. 3. Антиделіктний замість традиційно правоохоронного, оскільки охороняти право від порушень в сучасних умовах постійного їх росту виглядає замало і актуальним треба вважати акцентування уваги на необхідності здійснення постійної боротьби з правопорушеннями, що мають вже здійснювати співробітники різних антиделіктних органів.2 4. Юридико-науковий. 5. Юридико-

освітянський. При-чому складова частина двох останніх словосполучень "юридико-" акцентує увагу на тому, що наукова та освітянська діяльність притаманні різним сферам суспільного життя, а у даному випадку мається на увазі певний напрямок саме юридичної діяльності.

Завдання та об'єкти юридичних наук у свою чергу дозволять по-новому поглянути на поняття юридичних наук (юриспруденції), яке краще всього сформулювати через систему часткових завдань юриспруденції: розробка теорологічних (філософських, соціологічних, політичних, психологічних, філологічних, історичних, теоретичних) основ,

базисноантиделіктних, процедурних,

методичних та інших умов із розробки належної правової регламентації необхідних сторін суспільного життя і засобів боротьби з правопорушеннями, забезпечення ефективного і раціонального функціонування цієї правової регламентації, ведення антиделіктного та інших напрямків юридичної діяльності.

Висловлені концептуальні положення дозволяють розробити принципово нову систему юридичних наук (юриспруденції), яка може бути побудована за різними основами. Найбільше прикладне значення має розподіл юридичних наук у контексті:

1. Розв'язання їхніх загальних завдань на:

Теорологічні юридичні науки, тобто такі юридичні науки, основним завданням яких є створення філософських, соціологічних, політичних, філологічних, історичних, психологічних та інших теоретичних основ для ефек-тивного і раціонального здійснення будь- якого з напрямків юридичної діяльності (самостійні теорологічні юридичні науки: Філософія юриспруденції, Політологія юриспруденції, Соціологія юриспруденції, Психологія юриспруденції, Теорологія юриспруденції, Історія вітчизняної юриспруденції, Історія зарубіжної юриспруденції, Історія правових вчень та ін.; полінаукові теорологічні юридичні напрямки: Енциклопедія юриспруденції, Сучасна порівняльна юриспруденція, Юридична педагогіка та ін.).

Базисноантиделіктні юридичні науки, які повинні розробити правову основу (базис) для ефективного і раціонального введення боротьби з будь-яким із різновидів правопорушень (внутрішні базисноантиделіктні юридичні науки: Конституційне право, Антикримінальне право3, Адміністративне право, Трудове право, Цивільне право, Арбітражне право; міжнародні базисноантиделіктні юридичні науки: Міжнародне антикримінальне право, Міжнародне арбітражне право4 і Міжнародне цивільне право5).

Процедурні юридичні науки, на які покладається завдання із створення нормативно-правової регламентації ефективного і раціонального здійснення боротьби з різними правопорушеннями (самостійні процедурні юриди-чні науки: внутрішні процедурні юридичні науки: процесуальні юридичні науки: Конституційно- процесуальне право, Анти-кримінально- процесуальне право, Цивільно-процесуальне право та Арбітражно-про-цесуальне право;

регламентні юридичні науки: основні: Адмінорегламентне право, Трудо-регламентне право і Ордисто-регламентне право; допоміжні: Виправно-трудорегламентне право і Судово- виконавчо-регламентне право; міжнародні процедурні юридичні науки: міжнародні процесуальні юридичні науки: Міжнародне антикримінально-процесуальне право;

міжнародні регламентні юридичні науки: Міжнародне ордисто-регламентне право, Міжнародне арбітражно-регламентне право і Міжнародне цивільно-регламентне право; полінаукові процедурні напрямки: Теорія антиделіктної інформації).

Методичні юридичні науки, завданням яких є розробка складових частин методики боротьби з правопорушеннями (самостійні методичні юридичні науки: Криміналістика, Ордистика; полінаукові методичні юридичні напрямки: Юридична експертологія, Юридична мікрооб'єктологія, Юридична одорологія, Юридична медицина, Юридична психіатрія, Юридична бухгалтерія та ін.).

Регулятивні юридичні науки,