Правові юридичні науки і відповідні кодекси можуть іменуватися і без згадки відповідно слів "право" чи "кодекс", наприклад, Антикримінальний процес України, Ордистичний регламент України, Міжнародний антикримінальний процес, Міжнародний цивільний регламент та ін.

Поділ процедурних юридичних наук (права, кодексів) на процесуальні і регламентні проведено в залежності від того, судовий чи позасудовий (взагалі чи частково) порядок розгляду справ про відповідні правопорушення вони пе-редбачають. З огляду на це, й публічна і приватна міжнародні процедури іменуються регламентом, оскільки відповідні справи можуть розглядатися Третейським судом та іншими по суті позасудовими інстанціями.

Запропоновані класифікаційні системи визначають необхідність перегляду поняття, міжнаукового статусу і деяких інших теорологічних основ і прикладних положень ряду юридичних наук і, більше того, створення нових галу-зей права і кодексів. Наприклад, на сьогодні немає ще Конституційно- процесуального права як юридичної науки і відповідного кодексу, хоча Конституційний суд України вже має багаторічну практику розгляду відповідних справ, яка проходить на основі не кодифікованого нормативно-правового акту, а Закону України "Про Конституційний Суд України" і Регламентом Коституціного Суду України, який, до речі, прийнятий самим же Конституційним Судом України і з огляду на важливість справ даного рівня не може вважатися, навіть, локальним підзаконним нормативним актом.

У той же час ефективна боротьба з конституційними правопорушеннями

неможлива без відповідного

базисноантиделіктного кодексу, який замінюють Конституція України і цілий ряд так званих "конституційних" законів.

А чи не краще мати єдиний кодифікований нормативний акт вищої сили - Конституційний кодекс України, як це витікає із запропонованих логічно послідовних і найбільш повних варіантів систематизації юридичних наук і законодавства?

Саме такий підхід і примушує піти на послідовне розмежування поки що єдиних, і до того ж, далеко не повних базисноантиделіктних і процедурних кодексів у сфері боротьби з адміністративними і дисциплінарними та іншими трудовими правопорушеннями (Кодекс України про працю, Кодекс Адміністративного судочинства України), які доцільно замінити Адміністративним кодексом України та Адміно-регламентним кодексом України, Трудовим кодексом України і Трудорегламентним кодексом України.

Запропонована концепція поняття, об' єктів, предмета і системи юридичних наук (юриспруденції), може стати основою для вдосконалення інших напрямів юридичної діяльності, зокрема, юридико-освітянської і юридико-освітянської. У цьому зв'язку замість спеціалізації "правознавство" і правоохоронна діяльність доцільно ввести загальну юридичну спеціальність "Юриспруденція", поділивши її на дві спеціалізації "Правознавство" та "Антиделікто-логія" з єдиною кваліфікацією - "юрист", за якими готувалися б відповідно правознавці та антиделіктологи. Існуюча зараз спеціальність "Правознавство" надає право працювати майже за всіма юридичними напрямками, у той як фактично вона може стосуватися лише знання права, а не засобів боротьби з порушеннями права, з чим погодитися не можна.

Тому пропонується підготовку юристі удосконалити таким чином. Перші три роки вузівської освіти всі майбутні юристи мають набути базову спеціальність "Бакалавр юриспруденції", яка не може надавати права особі займатися будь-якою юридичною діяльністю і повинна бути лише основою (базою) для подальшого отримання такого права, у тому числі й у разі подальшої перепрофілізації (переходу на нову спеціальність, спеціалізацію чи субспеціалізацію).

З цією метою бакалавр юриспруденції зобов' язаний на протязі ще двох років вузівського навчання або шляхом позадипломної освіти набути одну із спеціалізацій "Спеціаліст-правознавець" чи "Спеціаліст-антиделіктолог". При цьому останню спеціалізацію доцільно деталізувати (субспеціалізувати) за основними напрямами антиделіктної діяльності: судова, арбітражна, прокурорська, адвокатська, слідча, митна, податкова, прикордонна, ордистична та ін.

Ордистична діяльність, у свою чергу, вимагає більш вузької спеціалізації, фактично субспеціализації: ордист загальної компетенції, ордист по боротьбі з економічними правопорушеннями, ордист по боротьбі з незаконним оборотом наркотиків, ордист по боротьбі з організованими правопорушеннями, техно-ордист (технічне забезпечення ордистичної діяльності), ордист-розвідник, ордист-контррозвідник і т. п.

Зрозуміло, що антиделіктологічні спеціалізації і субспеціализації самі по собі визначають ту сферу антиделіктної діяльності, якою може займатися даний випускник юридичного вузу. У разі необхідності перейти на іншу спеціалізацію або субспеціалізацію особа, використовуючи базовий диплом "Бакалавр юриспруденції", повинна заново провчитися два роки за відповідною спеціалізацією або субспеціалізацією. Зміна окремих субспеціалізацій можлива і в процесі післядипломної освіти у формі перепідготовки.

Призначення правознавчої спеціалізації полягає у забезпеченні правозастосувальної діяльності, тобто існуючих спеціальностей юрисконсульта, у тому числі адвоката з

достатньо уточнити назване словосполучення як "підрозділи антикримінальної міліції". Аналогічного перейменування потребують й деякі юридичні науки і кодекси та пов'язана з цим інша термінологія, зокрема, "Антикримінальне право України", "Антикримінальний кодекс України" (Антикрим. К України), "Антикримінально-процесуальне право", "Антикримінальне судочинство", "Антикримінально-процесуальний кодекс України" (Антикрим. ПК України) та ін.

Ця галузь юридичної науки і відповідний кодекс іменуються "Господарське право", що, як вбачається, значно поступається колишній назві "Арбітражне право" з точки зору акценту уваги на тому, що спори у даному випадку розв'язуються саме арбітром, а не суддею загальної компетенції. Аналогічний підхід варто зберегти й до найменування відповідної процедурної юридичної науки і правопорушень.

Поділ міжнародного права на арбітражне і цивільне проведений з метою збереження відповідної логіки внутрішнього законодавства і призначений замінити загальновизнану класифікацію міжнародного права, відповідно, на публічне і приватне.

Перелік базисноантиделіктних та інших антиделіктних юридичних наук пов'язаний із існуючим вичерпним переліком правопорушень: злочини; проступки: конституційні, адміністративні, дисциплінарні та інші трудові, цивільні та арбітражні, а тому цей перелік також є вичерпним і узгоджується з кожним різновидом правопорушень.

Найменування на відміну від внутрішніх міжнародних цивільного та арбітражного