УДК 32(091):06.068

Левченко Ф.О.

ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ НОБЕЛІВСЬКОГО РУХУ ТА ЙОГО УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

У статті розглянуті історичні передумови розвитку Нобелівського руху в Україні, проаналізовано основні галузі науки, представники яких були номіновані та отримали Нобелівську премію. Визначена політична складова, яка впливає на прийняття рішень щодо номінантів Нобелівської премії.

Ключові слова: нобелівський рух, суспільно-політичні проблеми, історичні передумови, політичні аспекти, міжнародна політика, соціальна політика, Нобелівська премія, Нобелівські лауреати.

В статье рассмотрены исторические предпосылки развития нобелевского движения в Украине, проанализированы основные области науки, представители которых были номинированы и получили Нобелевскую премию. Определена политическая составляющая, которая влияет на принятие решений относительно номинантов Нобелевской премии.

Ключевые слова: нобелевское движение, общественно-политические проблемы, исторические предпосылки, политические аспекты, международная политика, социальная политика, Нобелевская премия, Нобелевские лауреаты.

This article deals with historical premises of Nobel Movement development in Ukraine, with main spheres of science, which representatives had been nominated and had got the Nobel Prize. The author found the political element, that influences on the decision-making about Nobel Prize nominants.

Key words: Nobel movement, social-political problems, historical preconditions, political aspects, international politics, social policy, Nobel prize, Nobel laureates.

На рубежі ХХ та ХХІ століть помітно зріс міжнародний авторитет Нобелівського руху та лауреатів Нобелівської премії, які, згідно зі Заповітом А. Нобеля, «принесли найбільшу користь людству» [1]. За понад 100 років цією найпрестижнішою нагородою відзначено близько 800 творців вершинних досягнень у галузі природничих наук, літератури, політики, а з 1969 р. й економіки як визнання ролі соціальної теорії для суспільного прогресу. Обранці Нобеля своїм розумом і результативною діяльністю сприяють розвитку науки і культури, поступу народів до взаєморозуміння, обмеження гонки озброєнь і утвердження миру. На думку президента Міжнародного інформаційного Нобелівського центру В.М. Тютюнника (уродженця м. Куп'янськ Харківської області України), тепер усій інтелектуальній спільноті «стало зрозуміло, що Нобелівські премії виступають глобальним явищем, феноменом світової культури» [2].

Виявляючи шану лауреатам найпрестижнішої світової нагороди - вченим, письменникам і політикам, інтелектуали відзначають також «технологічний і політичний оптимізм, котрий був притаманний Альфреду Нобелю» [3], видатному винахіднику, підприємцю, політикові та засновнику премій свого імені. Альфред Нобель, який виріс, розпочинав підприємницьку діяльність у Росії, проживав і плідно працював у Швеції, Німеччині, Франції, Італії, вів справи своєї індустріальної імперії у багатьох інших країнах світу, за характером діяльності та переконаннями «був у вищий мірі інтернаціональним європейцем» [4].

А. Нобель виявив свою здатність поєднувати проникливий розум ученого й винахідника потужних вибухівок зі спрямованим вперед динамізмом промисловця і противника війни, поборника миру між народами. А. Нобель не лише володар 355 патентів на винаходи в різних галузях, а також відомий як новатор прогресивних форм організації промислового виробництва. Він та інші члени його талановитого роду (батько, брати, племінники) були ініціаторами таких на той час нововведень як нафтопровід, танкери для транспортування нафти, цільнометалеві баржі, спеціальні залізничні цистерни, організаторами видобутку нафти в Баку та її транспортування по річці Волга, а також по залізниці, включаючи територію України, власниками відомого в Європі підприємства з переробки нафти - «Товарищество нефтяного производства братьев Нобель». Розгалужені виробничо-торговельні підрозділи цього підприємства були й на території сучасної України, зокрема, в м. Гадяч на Полтавщині, що зафіксовано на давньому фото [5].

Донедавна вважалося, що А. Нобель займався лише винахідництвом та нагромаджував свої капітали на виробництві й торгівлі зброєю. Але нові пошуки дослідників його життя й діяльності переконують у тому, що він не цурався політики, більше того - пропонував свою схему управління суспільством, що базувалася на засадах соціальної справедливості. Виявляючи значний інтерес до соціально-політичних проблем свого часу та роззброєння і збереження миру, Нобель дотримувався поглядів, переважно соціалістичних, які в його епоху вважалися радикальними. А. Нобель також здійснив суттєвий внесок у створення на його Батьківщині - у Швеції - нової моделі суспільного ладу - так званої «шведської моделі соціалізму» чи «капіталізму з людським обличчям» [6]. Понад сто років тому, сімейні робітники у Нобелів, на підприємствах, розташованих у різних куточках Російської імперії, отримували добре обладнані будинки чи квартири, а одинокі проживали у комфортабельних гуртожитках, користувалися безоплатними їдальнями, медичним обслуговуванням, бібліотеками та оплачуваними відпустками. На підприємствах А. Нобеля на Заході була одна з найвищих в Європі оплата праці, навіть дитячі садки для дітей робітників та інженерно-технічних працівників. Достеменно не відомо, чи були інші капіталісти (росіянин Сава Морозов або українські провідні цукрозаводчики Терещенки, Ханенки, Семиренки) послідовниками нобелівського ведення соціально-відповідального підприємництва чи доходили до цього власним розумом, але факт той, що нобелівські ідеї соціальної справедливості прижилися й розвиваються у Швеції. А на запитання, де найнижчий рівень диференціації доходів (основний показник соціальної справедливості в суспільстві), відповідь та ж - у Швеції (один до трьох; раніше лише СРСР і колишні соціалістичні країни Європи мали подібні показники, але не могли похвалитися рівнем життя Швеції). Тут є над чим замислитися нашим урядовцям, політикам і економістам, коли говоримо про модель розвитку сучасної збіднілої України.

Політичні аспекти Нобелівського руху у значній мірі беруть свій початок із політичних переконань Альфреда Нобеля - його спрямованості на захист миру, благодійної матеріальної підтримки конгресів прихильників миру, антивоєнних заходів пацифістів,