організації міждисциплінарних науково-дослідних і громадських центрів під патронатом лауреатів Нобелівської премії - вчених, письменників і політичних діячів. Українська еліта має докладати всіх зусиль для подолання певної ізоляції країни від наших сусідів, просування імен і досягнень українців, гідних Нобелівської відзнаки. Вивчення унікального досвіду Альфреда Нобеля та лауреатів премії його імені в науковій, технологічній та соціально-політичній діяльності є актуальним, оскільки адаптація їх теоретичних і практичних результатів та застосування не застарілих форм і методів в умовах України буде сприяти проведенню інноваційної та результативної політики. Підтримка в Україні Нобелівського руху послужить розвитку науки, освіти, розширенню взаємовигідних зв'язків із науковими центрами зарубіжних країн, входженню нашої молодої держави в інтелектуальний простір світового співтовариства.
На жаль, і сьогодні в Україні спостерігається певна ізоляція, а більше - необізнаність пострадянського суспільства перед лицем нових досліджень західних вчених у галузі природничих та суспільних наук. Суспільствознавство в нас продовжує переживати не кращі часи, а марксистська соціальна теорія, яку не відкидає, а використовує значна частина нобелівських лауреатів, має значно більше прихильників, ніж у нашій країні. Ідеологічний вакуум та відсутність плюралізму неможливо заповнити так швидко, як змінити спеціальність «науковий комунізм» на «політологію» і «Капітал» К. Маркса на підручники макроекономіки, які, як вважає автор книги «Нобелевские лауреаты по экономике» В. Іноземцев, можуть бути застосовані для аналізу, зокрема, реальних господарських процесів у країнах колишнього СРСР, «не раніше, ніж через кілька десятиліть» [20].
Знайомство, а фахівцями - ґрунтовне опанування праць нобелівських лауреатів, зокрема, з актуальних проблем політики та економіки, показує, що вивчення соціальних систем та політичних і економічних процесів є навіть складнішим, ніж дослідження в галузі природничих наук. До того ж, Нобелівською премією відзначені як роботи представників сучасного монетаризму, так і праці вчених, які не визнають його основні постулати, висновки й рекомендації; нагороджують письменників як традиційно консервативних політичних, навіть антикомуністичних поглядів, так і комуністів та прибічників лівих радикальних ідей (Пабло Неруда, Томас Манн, Михайло Шолохов, Даріо Фо, Жозеф Сарамагу та ін). Цей факт, можливо, слід мати на увазі нашому українському читачеві, який здебільшого звик вірити в існування однієї єдиної версії теорії чи лише «національних цінностей», вважаючи багато інших помилковими, «не нашими». Тому наукові, змістовні дискусії, які не втрачають плюралізму й коректності, навіть за наявності принципово відмінних позицій, інтерес до інших думок, тим більше думок «геніїв першого роду», як називають лауреатів Нобелівської премії, дозволить оцінити ту незаперечну спадковість у суспільно-політичній та економічній думці, яку далеко не завжди враховують в Україні.
ЛІТЕРАТУРА
The will and estate // Alfred Nobel and the Nobel Prizes. - Stockholm: The Nobel Foundation, The Swedish Institute, 2001. - S. 5.
Тютюнник В.М. Нобелевская премия - феномен культуры // Нобелистика. Альманах международного нобелевского движения. - 2002, май, № 1. - С. 2.
Michael Sohlman, Executive Director The Nobel Foundation. This year // Nobel prize centennial 1901-2001. - Stockholm, 2001. - S. 1.
The will and estate // Alfred Nobel and the Nobel Prizes. - Stockholm: The Nobel Foundation, The Swedish institute, 2001. - S. 3.
Костюк Володимир. Гадяч у старовинній листівці. - Київ: «КВІЦ», 2007. - С. 72.
Сумароков Леонид. О Нобеле, его российских корнях и немного о некоторых наших лауреатах // http://www.nasledie. ru/perscna/-21.01.2009.
Michael Sohlman, Executive Director The Nobel Foundation. This year // Nobel prize centennial 1901-2001. - Stockholm, 2001. - S. 2.
В стремлении к миру. Альфред Нобель // 100 человек, которые изменили ход истории. Еженедельное издание. - № 41. - С. 21.
Hils K. Stanle. Alfred Nobel and the Nobel Prizes-Stockholm: The Nobel Foundation, The Swedish Institute, 1989. - S. 6.
Цит. за: Нобель Альфред Бернард. Заповіт // Левченко Олександр. Нобелівська інтелектуальна еліта й Україна. - Тернопіль: «Лілея», 2000. - С. 5.
Орландо де Руддер. Альфред Нобель. Перевод с фр. Лобанова И. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997. - С. 177.
В стремлении к миру. Альфред Нобель // 100 человек, которые изменили ход истории. Еженедельное издание. - № 41. - С. 31.
Шкляр Л.Є., Шпиталь А.Г. Під знаком Нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901-2006. - Київ: «Грамота», 2006. - С. 10.
Блох А.М. Советский Союз в интерьере Нобелевских премий. Факты. Документы. Размышления. Коммента- рии.-2-е изд., перераб. и доп. Научное издание. - М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. - С. 592.
Лалаянц Игорь. «PERPETUUM» Нобель // Поиск. - 1989. - № 4. - С. 4.
Цит. за: Шведов Игорь. Так начиналось. Декалогия. - Киев: «Молодь», 1990. - С. 99.
Номинанты из СССР по разделам Нобелевской премии по наукам за 1948-1953 годы // Блох А.М. Советский Союз в интерьере нобелевских премий. Факты. Документы. Размышления. Комментарии. - 2-е изд., перераб. и доп. Научное издание. - М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. - С. 337.
Ющенко має шанс стати першим в Україні Нобелівським лауреатом // www.exspres.ua/articles/2005/08/30.
Семенко В. Нобелівська премія // З радянського щоденника. - Київ, 1932. - С. 80.
Иноземцев В.П. К читателю // Нобелевские лауреаты по экономике. - Т. 1. - М., 1996. - С. 2.