УДК 341.231.14:341215.2

Половченя А.Б., Національна академія внутрішніх справ України

Недержавні непідприємницькі правозахисні організації: політико-правовий аспект

Стаття присвячена визначенню місця недержавних непідприємницьких організацій у системі захисту прав і свобод громадян у демократичній, правовій державі.

The article is devoted to the defining the place of non-state and non-business establishments in the system of the defense of the of the citizens' rights and freedoms in the democratic and legal state.

Актуальність теми. У зв'язку з побудовою демократичної,

соціальної і правової держави постало чимало проблем, багато з яких успішно вирішується. При цьому чимало питань залишаються відкритими. До них передусім слід віднести відсутність належної правової взаємодії держави і громадянського суспільства. Досконало не вивчено сутність змісту цієї взаємодії, системи правового взаємозв'язку громадянського суспільства і держави. Саме тому проблема побудови громадянського суспільства при визначальній ролі людини і її добровільно сформованих об'єднань потребує спеціального поглибленого теоретичного вивчення.

Дослідження даної проблематики є об'єктом наукової уваги науковців в юриспруденції та суспільствознавстві, зокрема А. де Токвіля [4], Новикова М.М. [2], Матвєєвої Т.Д. [3], Матвієнко А. [7] та інших.

Період системних суспільно-політичних змін, які переживає наша країна, і в науковому і в практичному планах з особливою гостротою ставить питання про відносини між державою та суспільством, про характер і динаміку цих відносин.

Наскільки важливо державі, як політичній організації розвиток громадянського суспільства, прагнення до побудови істинної демократії?

Процес демократичних перетворень українського суспільства, його політичне, економічне і соціальне реформування, створення демократичної, правової держави неможливі від забезпечення і захисту прав людини.

У статті 3 Конституції України закріплено: "Права і свободи людини і їх гарантії визначають зміст і направленість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод громадянина являється головним обов'язком держави" [1, с. 5].

Таким чином, дотримання і захист прав і свобод громадянина з боку держави - одна з цілей, які здійснюються в суспільстві, перетворень, які покликані змінити положення індивіда, гарантувати особисту свободу, недоторканність, соціальну захищеність, створити достойні умови життя, реалізацію його культурного і творчого потенціалу, участь в політичному житті.

Сучасна теорія держави і права визначає людину як головну дійову особу зі своєю системою різноманітних потреб, інтересів, прав і обов' язків, а громадські об' єднання - як інституційне втілення їх єдності. У зв'язку з побудовою демократичної, соціальної і правової держави постало чимало проблем, багато проблем з яких вирішується. Значним досягненням вітчизняної юриспруденції є розробка і впровадження в законодавство механізмів саморегуляції громадянського суспільства на пріоритеті загальнолюдських цінностей, що сприяє формуванню паростків демократії і правової державності [2]. Систематизація сучасного законодавства на основі Конституції України і встановлення ієрархії правових актів дозволяє уникнути ґрунтовних протиріч та неконтрольованих процесів у правовому регулюванні суспільних відносин. Цьому питанню і присвячується дана стаття.

Важливе місце в системі захисту прав і свобод громадянина займають недержавні непідприємницькі правозахисні організації.

Досвід роботи вітчизняних недержавних правозахисних організацій дозволив зробити деякі висновки, дати визначення поняття "правозахисні організації", назвати специфічні ознаки, які відрізняють правозахисні організації від інших громадських об'єднань, схожих по функціям, дати класифікацію правозахисним організаціям.

Правозахисні організації - це ті організації, які покликані служити обездоленим групам населення, сприяти реалізації їх прав, добиватися соціальних змін і бути на службі людей. Це - незалежні, ефективно діючі неурядові організації, які вносять вагомий вклад в захист основних прав людини, сприяють національному розвитку,

забезпечують єдність суспільства і укріплення стабільності і безпеки країни. Їх діяльність спрямована на те, щоб управління на всіх рівнях стало прозорим і доступним для контролю, щоб дати можливість громадянам через громадські організації, широко приймати участь в демократичних процесах і розвитку прав людини і основних свобод [2, с. 94].

Правозахисні організації - один із видів більш широкого поняття "громадське об'єднання". Поняття громадського об'єднання дає ст. 1 Закону України "Про об'єднання громадян": " Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод".

На законодавчому рівні закріплюються принципи створення та діяльності об'єднань громадян (ст. 6). Ними є: добровільність утворення, рівноправність усіх членів, самоврядування, законність, гласність. Останній принцип, окрім іншого, передбачає, що об'єднання повинні регулярно оприлюднювати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування і видатки.

Крім того окремі види правозахисних організацій можуть створюватись в інших організаційно-правових формах на основі наступних законів: Закону України від 1 грудня 1998 року "Про молодіжні та дитячі громадські організації", Закону України від 21 вересня 1997 року "Про благодійність і благодійні організації".

Головна особливість неурядових організацій - самоорганізація. Це означає, що організація створюється по ініціативі окремих або групи громадян, а не уряду або державних органів. Як правило, правозахисні організації не являються масовими, а їх програмні (статутні) цілі обмежуються колом конкретних проблем. Правозахисні організації носять некомерційний характер, їх бюджет в основному складається із внесків членів організації, пожертвувань і інших джерел (гранти, які отримують внутрі країни і від міжнародних організацій і т. п).

Виникнення громадських організацій - це закон демократії. Алексіс Де Токвіль вважав, що сама суть демократичного устрою заключається в обмеженні влади уряду, що лиш сама людина, суспільство, народ мають право визначати свої інтереси і захищати їх. Він рішуче виступав проти того, щоб всі