Правозахисні організації наділені усіма ознаками, які притаманні громадським об'єднанням (організаціям). Однак вони мають свої особливості і специфічні ознаки, які дозволяють виділити їх як особливий вид громадських об' єднань і дати внутрішню класифікацію.

Особливістю і специфічними ознаками правозахисних організацій являються:

Їх цільове призначення - захист прав і свобод громадян. У відповідності з цією ознакою стало можливим дати внутрішню класифікацію правозахисних організацій.

Особливість правозахисних організацій полягає в тому, що вони не ставлять своєю ціллю отримання якої-небудь вигоди і діють безкорисливо.

Правозахисні організації як вид неполітизованих громадських організацій не займаються підтримкою політичних партій або політичних рухів.

Особливістю правозахисних організацій являються і незалежні від держави джерела фінансування, що дозволяє їм здійснювати свою діяльність в області захисту прав людини, вільну від впливу владних структур. При цьому правозахисники можуть і навіть повинні взаємодіяти з представниками органів державної влади в цілях досягнення своїх статутних задач, від них іноді залежить прийняття політично значущих рішень.

Класифікація правозахисних організацій пов' язана із значними труднощами, які обумовлені не тільки великою їх кількістю, але й наявністю різних критерієв, на основі яких вона можлива. Найбільш цікавим представляються класифікації по сферах діяльності і нормативно-правовим підставам їх створення.

Виходячи із цих крітерієв, можна запропонувати класифікаційну схему:

Неурядові правозахисні організації загальної концепції.

Неурядові правозахисні організації спеціальної концепції:

організації економічної орієнтації;

правозахисні організації, основною ціллю яких являється захист прав призовників і військовослужбовців;

організації, які займаються захистом прав жінок;

молодіжні правозахисні організації;

організації, які захищають права біженців, переселенців;

правозахисні організації, які надають допомогу безнаглядним дітям і дітям- сиротам.

Класифікація неурядових правозахисних організацій в залежності від нормативно - правової підстави їх створення:

правозахисні організації, які створені у відповідності з Законом України від 21.09.1997 р. "Про благодійність і благодійні організації";

правозахисні організації, створені для захисту віруючих у відповідності із Законом України від 23.04.1991 р. "Про свободу совісті і релігійні організації;

молодіжні і дитячі організації, які створені у відповідності з Законом України від 1.12.1998 р. "Про молодіжні та дитячі громадські організації".

Як вже відмічалось вище, Алексис Де Токвіль вважав, що самою демократичною країною вважається та, де люди досягли найвищої досконалості в мистецтві досягнення цілей.

Для того, щоб створити необхідні для цього умови, важливу роль відіграють як фактор самоорганізації людей, так і бажання влади визначати вектор розвитку громадянського суспільства.

Громадянське суспільство - це по суті теж влада, але тільки не влада держави над народом, а

влада суспільства над державою.

Що ж насправді відбувається в області удосконалення законодавства про некомерційні організації, які існують в ім'я прав і свобод? Як держава сприяє їх становленню і формуванню громадянського суспільства?

Важливим елементом становлення нових відносин являється розвиток недержавного некомерційного сектору, який потрібен для становлення ринку в галузях соціальної сфери. Усвідомлюючи необхідність формування законодавчої ніші для некомерційних організацій, держава приймає відповідні закони.

Новий Цивільний Кодекс, який вступив в силу з 1 січня 2004 року, ввів поняття "непідприємницькі організації". "Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками" [6, с. 4].

Ще один важливий правовий акт держава прийняла у 1997 році: Закон України "Про благодійництво і благодійні організації".

1 грудня 1998 року був прийнятий закон України "Про молодіжні і дитячі громадські організації", який визначає особливості організаційних і правових основ створення і діяльності молодіжних і дитячих громадських об'єднань та державні гарантії забезпечення їх діяльності [5].

Державна допомога молодіжним і дитячим громадським об' єднанням надається в таких формах: надання інформації про державну політику по відношенню до дітей і молоді; методична та організаційна допомога в питаннях соціального становлення і розвитку молоді і дітей; сприяння створенню підприємств, організацій і установ, які надають послуги молоді і дітям або сприяють зайнятості молоді. Фінансова підтримка держави проявляється в Державному бюджеті України, де окремим рядком визначенні на підтримку молодіжних і дитячих громадських організацій, а також обласних, Автономної Республіки Крим, Київського і Севастопольського міських союзів молодіжних і дитячих громадських організацій, діяльність яких направлена на забезпечення соціального становлення і розвитку молодих громадян.

У відповідності з Законом України "Про професійні союзи, їх права і гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року і Законом України "Про внесення змін в Закон України "Про професійні союзи, їх права і гарантії діяльності" від 13 грудня 2001 року професійним союзом (профсоюзом) в Україні являється добровільна неприбуткова громадська організація, яка об'єднує громадян, зв'язаних спільними інтересами по роду їх професіональної (трудової) діяльності (навчання). Основною метою створення професійних союзів являється представництво і захист трудящих, їх соціально-економічних прав і інтересів членів профсоюзу.

У відповідності з Законом України "Про свободу совісті і релігійні об'єднання" релігійним об'єднанням в Україні визнається добровільне об' єднання громадян України, інших осіб, які постійно і на законних підставах проживають на території України, створене з метою спільного сповідування і розповсюдження віри і (обладающее) відповідними цій меті ознаками: