Президент, як правило, обирається громадянами відповідних держав, шляхом прямих або непрямих виборів. Прямі вибори характерні з президентською (за винятком США та Індонезії) або напівпрези- дентською формами правління (Росія, Франція, Бразилія, Мексика та інші). Прямими виборами обирається президент і в деяких парламентських державах (Австрія, Болгарія, Ірландія, Португалія). Непрямі вибори Президента здійснюються як виборцями, які обираються населенням (США), так і спеціальними колегіями до яких входять представники суб'єктів федерації або адміністративно-територіальних одиниць з широкою автономією (ФРН, Таїланд, Італія, Індія). Конституції більшості країн передбачають певні кваліфікації (цензи), яким має відповідати кандидат на пост президента. До таких цензів відносять: громадянство відповідної держави; проживання протягом певного часу на її території (не менше 10-15 років); повне володіння громадськими і політичними правами; досягнення певного віку: мінімальний вік кандидата на пост Президента - 25 років, максимально допустимий - 65 років, хоч остання вимога встановлюється порівняно рідко. Термін повноваження кандидата у різних країнах неоднаковий [6, с. 138].

У ряді країн Президент може видавати нормативні акти, які мають силу закону. Нормативні акти приймаються (видаються) на основі делегування повноважень парламенту [4, с. 54]. В усіх країнах Президент за Конституцією є головнокомандуючим, відповідає забезпеку держави і є гарантом її цілісності. Ці повноваження здійснюються, як правило, через раду безпеки, або інші органи. За Конституцією більшості країн президенти мають розгалужену систему гарантій своєї діяльності у вигляді стримувань і противаг і несуть відповідальність за свої дії. Зокрема, президентам властиві такі інститути стримувань і противаг щодо інших органів державної влади: право розпуску парламенту (право дострокового припинення його повноважень), право «уеЮ» (право повернення парламенту законів на повторний розгляд), право призначення референдуму тощо.

Президент на відміну від монарха, несе конституційну відповідальність за виконання службових обов'язків. Як правило, Президент несе відповідальність за навмисне порушення Конституції та законів. Така відповідальність має переважно форму імпічменту, процедура якого полягає в тому, що з початку парламент формулює обвинувачення президенту, а потім приймає рішення про зміщення його з поста. В деяких країнах парламент приймає лише обвинувачення, а судить його особливий суд (Франція, Польща).

Отже, метою створення системи стримувань і противаг є реалізація принципу розподілу влади. Головне завдання і призначення цієї системи - забезпечення політичної стабільності та безперервність функціонування державної влади, узгодження дій всіх гілок влади, недопущення кризи діяльності державного механізму, недопущення домінування будь-якої гілки влади та досягнення динамічної стабільності між ними.

ЛІТЕРАТУРА

Каневский А. С. Принцип разделения властей и механизм «сдержек и противовесов» в государственном строе США / А.С. Каневский // Вестник Севастопольского гос. техн. ун-та. Философия и политология. - Севастополь: Изд-во СевГТУ. - 1998. - Вып. № 13. - С. 81-86.

Каневський О.С. Принцип розподілу влади в механізмі сучасної демократичної держави / О.С. Каневский. - Севастополь: Вид-во СевДТУ, 1999.

Каневський О.С. Розподіл влади в США: історія і сучасність / О.С. Каневский. - Севастополь: Вид-во СевДТУ, 1999. - С. 12-16.

Марченко М.Н. Проблемы теории государства и права / М.Н. Марченко. - М., 2004. - 640 с.

Топорнин Б.Н. Европейское право / Б.Н. Топорнин. - М., 2000. - 456 с.

Шаповал В.М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз / В.М. Шаповал. - К., 1995. - 136 с.

Энтин Л.М. Европейське право / Л.М. Энтин. - М., 2001. - 720 с.

1 У літературі призвіще Шюц інколи пишуть як Шютц.

Шюц А. Формирование понятия в теории и общественных науках // Американская социологическая мысль - М., 1996. - С. 530.

Бергер П., Лукман Н. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. - М., 1995. - С. 30.

Там же. - С. 23.

Там же. - С. 40-48.

Там же. - С. 56.

Там же - С. 59.

Шмитт К. Понятие политического // Вопросы социологии. - М., 1992. - № 1 (Т. 1). - С. 40.

Там же. - С. 46

Там ж. - С. 53.

1 Compare: S.P. Huntington, Zderzenie cywilizacji. - Warszawa, 2004.

A. Borkowskyj, Dalekie ognie Brukseli. Ukraina w poszukiwaniu swiKtego Graala[w:] Rok po pomaracczowej rewolucji-Ukraina blii'ej Europy?. - Fundacja im. Stefana Batorego. - Warszawa, 2005. - Р. 6.

Quotation after: W. Stanisiawski, Pomaracczowa kokarda. Kalendarium kryzysu politycznego na Ukrainie, autumn 2004, Osrodek Studiyw Wschodnich. - Warszawa, 2005. - Р. 13.

The leading slogan of the concert organised outside the Belweder on 27 November 2004

From a speech of W. Juszczenko to the demonstrators gathered on Majdan on December 2004, after the decision to rehold the second round of elections was taken by the Ukrainian Supreme Court.

President Aleksander Kwasniewski tells about mediation in Ukraine. The interviewers were Krzemiecski A. and Ostrowski M. [w:] Poli- tyka no 51, on 18 December 2004.

The refrain of the song