by Greenjolly, translated also into Polish and promoted by the media
'Stosunek do innych narodyw', announcement about CBOS research, no 1 January 2005.
'Sympatia i пієЛкж do innych narodyw', announcement about CBOS research, no 196 December 2005.
The speech of B. Tarasiuk [w:] J. Onyszkiewicz (red.), Dok±d zmierza Ukraina?, Centrum Stosunkyw MiKdzynarodowych, Warszawa 2003, p. 23.
У наш час намітилася тенденція зміни характеру інформаційної взаємодії суспільства й держави, що виражається в розширенні прав громадян шляхом надання моментального доступу до різноманітної інформації, збіль-шенні можливості людей брати участь у процесі прийняття політичних рішень і стежити за діями урядів, наданні можливості активно творити інформацію, а не тільки її споживати, забезпеченні засобів захисту приватного життя й анонімності особистих послань і комунікацій. Уже зараз існує широка розмаїтість методів для підвищення участі громадян у керуванні на всіх рівнях. У їхньому числі - прояв ініціативи, проведення референдумів, участь у голосуванні вдома тощо.
Мета статті - з'ясувати форми, роль та можливість е-участі громадськості в сучасному інформаційному суспільстві. Виходячи з цього, слід вирішити таке дослідницьке завдання: розглянути техніки е-участі громадськості як один з основних інструментів взаємодії державної влади і суспільства.
Питанням політичної комунікації в умовах розвитку сучасних інформаційних технологій присвячені роботи зарубіжних дослідників Л. Гроссмана, К. Дойча, Д. Істона, П. Лазарсфельда, Л. Пая, А. Етціоні, українських дослідників Н. Костенко, О. Скляренко, М. Талана, С. Дубової, російських дослідників Д. Пєскова, А. Жарової, В. Пугачова, О. Соловйова.
У країна переживає складний і відповідальний період
становлення. Ставши на шлях модернізації держави і суспільства, вона намагається піднести рівень добробуту народу, вирішити нагальні економічні і соціально-економічні проблеми, що можливо лише за умов приведення законодавства до міжнародних стандартів. Для України - це надзвичайно складне завдання, адже традиції радянського права, яке розвивалося на принципово інших засадах, ще не подолані остаточно ні в теорії, ні в практиці державного будівництва.
Особливо це стосується радянського адміністративного права, яке було одним з головних інструментів правового забезпечення командно-адміністративної системи,
1 Виходячи з цього, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України доцільніше іменувати "Інститут проблем юриспруденції", вточнивши тим самим тематику наукових досліджень.
З огляду на це найменування і зміст традиційної навчальної дисципліни "Суд та правоохоронні органи України" (1; 10; 11 та ін.) має бути уточнений в напрямку найменування цієї дисципліни "Антиделіктні органи України" і розгляду суду у контексті лише одного з антиделіктних органів, оскільки і як третя гілка влади суд реалізує себе у першу чергу через боротьбу з порушеннями права, в даному випадку представниками інших гілок влади - законодавчої і виконавчої влади.