у передбаченому даним Кодексом порядку відомості про її причетність до події певного злочину. Зі змінюю ступеня доведеності вини вказаної особи її процесуальний статус змінюється на обвинуваченого, підсудного, засудженого і виправданого. 2.8. Причетний - особа, відносно якої були відомості про її причетність до події злочину, але у зв'язку з відмовою у порушенні щодо неї справи чи закриття проти неї провадження по справі вона не набула або втратила статус підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого чи виправданого. 2.9. Цивільний відповідач - особа, злочинними діями якої завдано майнової чи моральної шкоди фізичній чи юридичній особі або державі, а також інші фізичні чи юридичні особи, які в силу закону несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну злочинними діями малолітньої особи або причетного (обвинуваченого, підсудного) чи обмежено осудної або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. 2.10. Представник цивільного відповідача - особа, яка представляє фізичну чи юридичну особу або державу як цивільного відповідача. 2.11. Третя особа із самостійними вимогами - особа, яка виступає на стороні цивільного позивача чи цивільного відповідача і заявляє у контексті обставин по-зову самостійні вимоги.
Третя особа без самостійних вимог - особа, яка виступає на стороні цивільного позивача чи цивільного відповідача і не заявляє у контексті обставин позову самостійні вимоги.
Представник третьої особи - особа, яка представляє фізичну чи юридичну особу або державу як третю особу із самостійними вимогами чи без таких вимог на стороні цивільного позивача чи відповідача.
Експерт - особа, яка у встановленому даним Кодексом порядку провела експертне дослідження і з приводу цього виникає необхідність у особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, суду або інших учасників судового засідання отримати від неї додаткові роз'яснення".
Дослідження існуючих пропозицій із удосконалення чинного і перспективного процесуального законодавства у частині роботи із речовими джерелами (трасосубстанціями і документами), що зародилося спочатку у контексті дисертаційного дослідження проблем мікрооб'єктів (1, с. 182-183; 3, с. 27; 4, с. 202209), а потім набуло подальшого розвитку і поширення все існуюче антикримінальне розмаїття трасосубстанцій (2, с. 99-107; 5, с. 281-293; 6, с. 83-86, 97-100; 7, с. 293-296, 336341; 8, с. 11-17; 9, с. 14-21; 11, с. 202-205; 13, с. 25-30 та ін.), і, навіть, на боротьбу із цивільно-правовими спорами і деліктами (2, с. 108-114; 5, с. 294-302 та ін.), дає підстави запропонувати у новому КПК України передбачити окрему статтю із визначення сутності і різновидів трасосубстанцій і документів, що може бути представлено у такому вигляді.
Окрему статтю чинного КПК України чи Проекту нового КПК із визначення сутності і видового поділу трасосубстанцій доцільно іменувати "Різновиди трасосубстанцій" і передбачити в ній наступний зміст:
1. Трасосубстанції є речовими джерелами доказів, що мають значення для правильного вирішення справи як:
субстанції, тобто, своїми субстанцій-ними властивостями (ознаками зовнішньої і внутрішньої будови, якісно-кількісним складом);
траси, тобто, своїми трасологічними зв'язками у вигляді матеріально фіксованого на твердому речовому джерелі або у свідомості людини (трасосприймаючих об'єктах) відображення: 2.1) ознак зовнішньої будови твердого речового джерела (трасоутворюючого об'єкта), за якими можна провести його індивідуальну чи групову ідентифікацію (відбитки); 2.2) загального характеру зовнішнього впливу на будь-яке тверде речове джерело (трасосприймаючий об'єкт), що дає можливість діагностувати факт такого впливу (трасоутворюючий об'єкт) (діагностичних відображень); 2.3) механізму чи певної ситуації взаємодії речових джерел (трасоутворюючого об'єкту будь-якого агрегатного стану і твердого трасосприймаючого об'єкта) (ситуативних відображень).
2. Трасосубстанції в залежності від методичних і процесуальних особливостей роботи з ними поділяються на:
Макроречові джерела доказів, тобто такі трасосубстанції, які через свої звичайні розмірні характеристики та інші властивості можуть бути безпосередньо візуально сприйняті слідчим (особою, яка здійснює дізнання, прокурором, суддею чи суддями - у подальшому суб'єктами досудових і судових дій) у нормальних умовах спостереження без технічних засобів і методів, що розширюють можливості органів зору та інших органів сприйняття людини, і, як наслідок, без залучення спеціальних знань у формі експертного дослідження.
Мікроречові джерела доказів, тобто такі трасосубстанції, факт наявності яких через їхні незначні розмірні характеристики у нормальних умовах спостереження суб'єктами досудових і судових дій ще може бути встановле-ний, у той час як виявлення морфологічних ознак такого роду трасосубстанцій (їх розміру, форми, кольору, характеру їхньої поверхні та ін.), що їх індивідуалізують, вимагає застосування хоча б найпростіших збільшувальних засобів і методів, а також більш мізерні трасосубстанції, розмірні характеристики яких дозволяють безпосередньо сприйняти їх за допо-могою позалабораторної збільшувальної техніки і, як наслідок, без залучення спеціальних знань у формі експертного дослідження.
Ультрамікроречові джерела доказів, тобто такі трасосубстанції, які через подальше зменшення їхніх розмірних характеристик не можуть бути візуально сприйняті суб'єктами досудових і судових дій, а тому вимагає від них збирання лише ймовірних носіїв такого роду трасосубстанцій і призначення експертизи із завданням виявлення і подальшого збирання і дослідження самих ультрамікрооб'єктів.
Ультраречові джерела доказів, тобто такі трасосубстанції, які через свої мізерні розмірні характеристики недоступні безпосередньому сприйняттю людини навіть за допомогою лабораторних збільшувальних засобів, що вимагає від суб'єктів досудових і судових дій збирання лише ймовірних носіїв такого роду трасосубстанцій і призначення експертизи із завданням виявлення і подальшого збирання і дослідження за допомогою опосередкованих методів якісно- кількісного аналізу самих ультраоб'єктів.
Параречові джерела доказів, тобто такі трасосубстанції, безпосередня робота з якими