УДК 321.01(477)

Дунаєва Л.М.

ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ КАТЕГОРІЇ «ВЛАДА» В СУЧАСНИХ ПОЛІТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

У статті аналізуються сучасні концепції влади, а також нові підходи до її інтерпретації в сучасних умовах глобалізованого світу. Особлива увага приділяється взаєминам влади й самоврядування в даному контексті.

Ключові слова: влада, народ, нерівність, концепції влади, демократичний режим, державна влада, мережі довіри, насилля, примус.

В статье анализируются современные концепции власти, а также новые подходы к ее интерпретации в современных условиях глобализованного мира. Особое внимание уделяется взаимоотношениям власти и самоуправления в данном контексте.

Ключевые слова: власть, народ, неравенство, концепции власти, демократический режим, государственная власть, сети доверия, насилие, принуждение.

The modern conceptions of power as well, as new approaches to her interpretation are considered in the article. The special attention is payed to study of relationships between power and local self-government in this context of.

Key words: power, people, non-equality, concepts of power, democratic regime, state power, trust networks, violence, oppression.

Влада є центральним елементом будь-якого організованого суспільства. Вона універсальна в часі, але різниться залежностями між тими, хто наказує, і тими, хто виконує, вона порівняльна у просторі, оскільки є властивістю, зміни якої проявляються неоднаково. Її універсальність випливає уже з самого походження, бо тільки з'явилися упорядковані людські групи, як одразу виникла й влада.

На даний момент політична теорія знає багато теорій та концепцій влади, які можна класифікувати за різними критеріями. При самому загальному логіко-гносіологічному аналізі їх умовно можна поділити на дві великі групи: атрибутивно- субстанціональні, що трактують владу як атрибут, субстанціональну якість суб'єкта, та реляційні, що описують владу як соціальне відношення або взаємодію на елементарному та на складному комунікативному рівнях [1, с. 41-43]. Однак, сучасність, вимагає пошуку нових тлумачень, нових підходів до аналізу влади в усіх її проявах. Дана стаття має на меті проаналізувати нові підходи щодо розуміння та дослідження категорії «влада» у межах політичної теорії.

Коли починаємо визначати поняття «влада», то виявляється, що влада відноситься до такого класу речей, які не можуть бути визначені одним поняттям. Дж. Сарторі, наприклад, стверджував, що влада є «семантичною головоломкою, коли один і той же термін визначає декілька різних сутностей, і коли одна й та ж сама сутність передається різними термінами» [5, с. 23]. В роботах С. Лукса влада відноситься до класу «понять, що спростовуються за сутністю», тобто понять, зміст яких дискусійний, а змістовне та суттєве наповнення - постійно змінюються [9, с. 23-24]. Для М. Олсона теорія влади є «святим Граалем політології, тобто святині, яку так і не знайшли» [3, с. 21].

Тому для того, щоб зафіксувати сучасне розуміння влади, необхідно зробити декілька кроків. По-перше, необхідно виділити сам схематизм, в якому влада реалізується та здійснюється. По-друге, виділити основні стереотипи, присутні в суспільстві з приводу влади, «нормальні способи» здійснення влади та розмови про неї. По-третє, зафіксувати сучасні проблеми, що витікають з тих стереотипів та «нормальних способів». І тільки після цього провести проблематизацію стереотипів та створити нове розуміння влади, до якого необхідно прагнути для того, щоб ці проблеми були зняті та набули сенсу нові можливості, пов'язані з новим розумінням та з відповідним типом порядку.

В іншому випадку, якщо йти шляхом визначення, що є влада, то отримаємо десятки та сотні визначень, кожне з яких буде охоплювати різні прояви влади чи відносин влади. Так, російський дослідник Р. Шайхутдінов вважає, що «було б невірним намагатися визначити владу як певний тип відносин в суспільстві, як характеристику особи певних людей, як сукупність інститутів тощо. При цьому, кожне з таких намагань буде на вигляд правильним, але всі разом вони породжують парадокси та дискусії» [8, с. 473].

Альтернативний підхід бачиться як спроба структурувати дискурс про владу, виділивши поняття, які є змістовними та пов' язаними з поняттям «влада». Але цього недостатньо для всебічного уявлення про те, що є влада на сучасному етапі розвитку людства. Доцільно виділити схематизм, в якому влада здійснюється.

Перш за все, влада в суспільстві стверджує загальний порядок, в якому здійснюється та продовжується життя людини. На думку Р. Шайхутдінова, для подовження (постійного відтворення) суспільного життя необхідний певний схематизм (тобто спосіб організації власного життя та взаємодії з іншими людьми, плюс спосіб усвідомлення такої організації), який дозволяє людині діяти однаково, зберігаючи та відтворюючи вироблений ними спосіб подовження суспільного життя [8, с. 473-474].

Одним із таких схематизмів і є схематизм влади, що передбачає введення певного спільного та єдиного для всіх простору. Цей простір має наступні особливості: по-перше, люди в ньому можуть орієнтуватися незалежно від конкретної ситуації або приналежності до тієї чи іншої групи; по-друге, в ньому повинні фіксуватися речі, що мають відбуватися постійно, відтворюватися самі по собі та за рахунок яких має відтворитися загальний порядок життя; по- третє, за рахунок такого схематизму люди повинні отримати можливість орієнтуватися та виробляти способи своїх дій поза безпосередньої взаємодії з іншими людьми (тобто, не тому, що хтось так сказав чи навчив). Іншими словами, влада задає загальнолюдський порядок життя.

Для того, щоб схематизм влади здійснювався, необхідно зафіксувати у свідомості людей, у суспільстві, в культурі деякі позамежні ідеї та речі, які недоступні