Колишній міністр оборони України О. Кузь- мук висловився з цього приводу таким чином: «Що стосується НАТО, я прагматик: на сьогодні наша країна до вступу не готова... Але я за те, щоб держава і її збройні сили досягли тих стандартів, які прийняті в країнах - учасницях НАТО» [12].

Україна звернулася до НАТО по допомогу в перетворенні великих збройних сил, створених на основі призову, на менші, професійні, більш мобільні збройні сили, здатні задовольнити потреби безпеки країни та брати активну участь у забезпеченні європейської стабільності й безпеки.

Реформувати галузь безпеки й оборони Україні допомагає також участь у ПЗМ, яка дає можливість розробити спільні цілі розбудови таких структур і засобів збройних сил, які допомогли б Україні досягти оперативної сумісності з Альянсом.

Участь України в інших заходах ПЗМ залишається стабільною, і очікується, що в 2005-2007 роках вона візьме участь у 400 заходах, зокрема в мовній підготовці, військових навчаннях і опрацюванні оперативних концепцій.

Значна допомога у виконанні проектів з демілітаризації надається через Цільовий фонд ПЗМ, створений через добровільні фінансові внески членів Альянсу. Перший такий проект, за впровадження якого відповідає Агентство НАТО з технічного обслуговування і постачання, завершився утилізацією 400 тис. наземних мін. Другий проект Цільового фонду ПЗМ, який розпочався в 2005 р., полягає у знищенні 133 тис. тонн звичайних боєприпасів, 1,5 мільйона одиниць стрілецької зброї та інших озброєнь [5, c. 224-225].

НАТО надає допомогу Україні у вирішенні проблем військовослужбовців, звільнених у запас: з грудня 1999 р. по 2005 р. було організовано 39 курсів із вивчення іноземних мов, які закінчили 447 колишніх військовослужбовців, і 15 курсів з основ ведення підприємницької діяльності для звільнених у запас офіцерів. На ці цілі в 2005 р. було виділено 150 тис. євро, а на 2006 рік передбачено 300 тис. євро [7, c. 1-2].

Економічні аспекти оборони мають два напрями: діяльність із перепідготовки та інститу- ційний діалог, зосереджений на питаннях оборонної економіки, економічної безпеки та економічних аспектах перебудови оборонної промисловості євроатлантичної інтеграції.

У рамках діалогу в цій сфері підтримуються обмін досвідом з експертами і питання безпеки економічного розвитку, зокрема оборонних бюджетів і управління оборонними ресурсами та їх зв'язку з макроекономікою і перебудовою оборонної галузі. Проводяться курси з оборонної економіки, на яких розглядається увесь бюджетний процес - від фінансового планування до фінансового контролю [5, c. 225].

Директор Центру дослідження армії, конверсії й роззброювання С. Згурець звертає увагу на те, що відповідно до українського законодавства витрати на оборону щорічно повинні становити 3 % від внутрішнього валового продукту. Це більше, ніж передбачено вимогами НАТО. Однак реально оборонний комплекс України фінансується лише на 1,3 % ВВП. Тому в цей час займатися переозброєнням армії по стандартах Альянсу практично неможливо. Якщо протягом наступних п'яти років на оборонний комплекс щорічно буде виділятися більше півмільйона доларів, то українську армію можна на 70 % переоснастити відповідно до вимог НАТО [13].

Управління економічними і соціальними наслідками оборонної реформи є головною сферою співпраці. За угодою з українським Національним координаційним центром, який відповідає за соціальну адаптацію звільнених у запас військовослужбовців, НАТО фінансує і впроваджує в Україні курси іноземних мов і менеджменту. Після початку Інтенсифікованого діалогу з Україною НАТО подвоїла ресурси, що виділяються на співпрацю у цій сфері [5, c. 226].

Співпраця між військовими України і НАТО розвивається в рамках Військового робочого плану Україна - НАТО. Головна його мета - допомога Україні в здійсненні оборонної реформи та обмін військовим досвідом і знаннями щодо роботи, яку виконує Спільна робоча група з оборонної реформи.

Військовий персонал НАТО також взяв на себе відповідальність за розробку правових рамок, які дозволили б НАТО і Україні розвивати оперативну співпрацю. До них належить Угода про статус збройних сил ПЗМ, що набула чинності 26 травня 2000 року.

Меморандум про взаєморозуміння щодо підтримки країни, яка приймає представників інших держав, ратифікований у березні 2004 року і спрямований на розв'язання питань надання цивільної і військової допомоги збройним силам Альянсу, які розташовані на території України або перетинають її транзитом у мирний час, під час кризи або війни.

Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічних військово-транспортних повітряних перевезень, підписаний у червні 2004 року, надає НАТО важливу допомогу в перевезенні великогабаритних вантажів.

Різні заходи і військові навчання ПЗМ, які інколи проводяться і в Україні, дають змогу особовому складу збройних сил тренуватись у проведенні операцій з підтримання миру та отримувати безпосередній досвід співпраці з підрозділами країн - членів НАТО та інших партнерів Альянсу.

Члени Альянсу в 2006 р. виділили Україні близько $800 тис. на підготовку цивільних спеціалістів для Міністерства оборони.

Завдяки НАТО було збережено найбільший у Європі полігон «Яворів» у Львівській області, до забезпечення діяльності якого залучаються тисячі цивільних осіб і десятки приватних компаній малого та середнього бізнесу, отримуючи постійну роботу та замовлення щодо надання побутових та інших послуг, поставок продуктів харчування, одягу тощо [7, c. 1-2].

У листопаді 2007 р. корвет ВМС України «Луцьк» у рамках антитерористичної операції НАТО «Активні зусилля» прибув