У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


УДК 323

УДК 323.2+321.01+342.2

Кукарцев О. В.

МІЖЕТНІЧНІ КОНФЛІКТИ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ В ПРОЦЕСІ РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ

Досліджено вплив міжетнічних протиріч на відносини центральної влади держави з територіями, а також роль етносів у регіоналізації сучасних держав. Розглядається взаємозв'язок етнічності та політики у суспільному житті за кордоном та в Україні.

Ключові слова: етнічні конфлікти, націоналізм, державний контроль, етнічні рухи, культурний аспект, міжетнічна ситуація, регіональна структура, етнополітична ситуація.

Исследовано влияние межэтнических противоречий на отношения центральной власти государства с территориями, а также роль этносов в регионализации современных государств. Рассматривается взаимосвязь этничности и политики в общественной жизни за рубежом и в Украине.

Ключевые слова: этнические конфликты, национализм, государственный контроль, этнические движения, культурный аспект, межэтническая ситуация, региональная структура, этнополитическая ситуация.

The influence of interethnic conflicts on relations state authority with local territories, and also the ethnos role in regionalization of current countries is investigated. The interdependence of ethnicity and policy in social life of foreign countries and in Ukraine are viewed.

Key words: ethnical conflicts, nationalism, government control, ethnical movements, cultural aspect, interethnic situation, regional structure, ethnical and political situation.

Постановка та актуальність проблеми. Останні десятиліття ХХ ст. заперечили донедавна поширене переконання про неминуче згладжування локальних та общинних відмінностей, пройшовши під знаком майже повсюдного відродження етнічної свідомості та зростання етнічного націоналізму. Як наслідок, невід'ємною стороною політичного життя багатьох країн сучасного світу стали протиріччя і конфлікти між центром та периферією, між титульною нацією та національними меншинами.

Чимало дослідників сподівалися, що покласти край або хоча б послабити цю тенденцію зможе прийняття у першій половині 90-х років низки міжнародно-правових документів щодо статусу етнонаціональних меншин. Однак такого не сталося: частина проблем, які хвилюють етно- національні меншини, зокрема визнання і забезпечення їх групових (колективних) прав, залишилися невирішеними [5]. Актуальним і дискусійним також залишається проблема співвідношення етнічного чинника з процесами регіоналізації всередині держав, впливу цих явищ на державний суверенітет.

Стан наукового дослідження проблеми. У

сучасному суспільствознавсті вивчення і теоретичне осмислення етнополітичної сфери, насамперед, пов'язується з працями Д. Белла, Н. Глей- зера, Д. Мойніхена, Е. Сміта і багатьох інших західних вчених, що побачили світ на початку 70-х років минулого століття і були спробою пояснити процеси «етнічного відродження» або «етнічного ренесансу» [14]. Конфліктологічний напрям досліджень: виявлення причин та природи міжетнічних протиріч, пояснення наявних етнічних конфліктів, розробка механізмів їх розв'язання знайшло відображення у працях Т.Р. Гура, Г. Готліба, М. Тофт, М. Брауна, Д. Фі- рона, Д. Лейтіна, Д. Лейка та ін. [6].

Українська наука завдяки зусиллям О. Бико- ва, Є. Головахи, В. Євтуха, О. Майбороди, В. Ктигоренка, О. Картунова, І. Кураса, І. Кре- сіної, О. Маруховської, Л. Нагорної, В. Па- нібудьласки, М. Панчука, Г. Перепелиці, Ю. Римаренка, Л. Шкляра та багатьох інших також досягла помітних успіхів у вивченні цієї темати- ки [11]. Втім, зв'язок етнічного фактору з процесами регіоналізації сучасних держав світу залишається малодослідженим.

Дана стаття має за мету проаналізувати роль етнічного чинника регіоналізації у дезінтеграцій- них процесах сучасних держав світу. Завдання статті: 1) розглянути взаємозв'язок етнічності та політики у суспільному житті за кордоном та в Україні; 2) дослідити вплив міжетнічних протиріч на відносини центру з регіонами.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день у світі існує більше 180-ти держав і лише не більше двадцяти з них є етнічно однорідними - тобто, у них національні меншини становлять менше 5 % населення. У більше 40 % держав світу проживає п'ять і більше національних меншин. Усього у світі налічується близько 8 тис. народів - великих та малих - і, теоретично, кожний з них може претендувати на незалежність. Таким чином, переважна більшість країн світу можуть стати ареною міжетнічних конфліктів [6].

Прикметно, що етнічні розмежування виявляють сьогодні надзвичайно високу конфлікто- генність. Вони не тільки вступають у протиріччя з моделлю національно-державного будівництва, але й часто служать каталізатором конфронтації та насилля на грунті найрізноманітніших соціальних проблем. Протягом другої половини ХХ століття у світі було відзначено більше 300 етнічних конфліктів, які періодично переходили у стадію насилля. За оцінками ООН, внутрішньодержавні, у тому числі й етнічні конфлікти, забрали більше людського життя, ніж «класичні» війни.

Низка теорій по-різному пояснюють причини переходу подібних конфліктів у «гарячу» стадію, проте усі вони вважають етнічність «ключем» до розуміння природи виникнення подібного насилля. Майкл Браун, автор книги «Націоналізм та етнічний конфлікт» [23], вважає, що існує група факторів, відповідальних за початок подібних конфліктів. Серед них - слабкість держави, проблеми із забезпеченням внутрішньої безпеки, наявність дискримінаційних політичних інститутів, особливості етнічної географії даної країни (наприклад, окремі етнічні групи живуть, переважно, відокремлено), культурна та економічна дискримінація тощо. Тобто Браун вважає наріжним камнем подібної війни нестачу демократії та лібералізму в суспільстві. Своєю чергою, Джгймс Фірон та Девід Лейтін, автори книги «Національність, партизанська війна та війна», дійшли висновку, що детермінантою подібних конфліктів є економічні, а не політичні фактори [6].

Існує теорія (зокрема, її прихильником є Моніка Тофт), яка пояснює цю проблему територіальними причинами: держава та народи зовсім по-різному (раціонально та ірраціонально) ставляться до своєї території [27]. Для етносів територія часто є «святою» частиною їх національної ідентичності. Держави,


Сторінки: 1 2 3 4 5