свою здатність узяти на себе додаткові повноваження і, звісно, додаткове навантаження та відповідальність. Це реальний потенціал для ініціативи територіальних громад та їхніх лідерів, один із основних шляхів розвитку нашої країни й підвищення добробуту кожної людини. За такої організації влади, коли місцеве самоврядування не придаток держави, а його основний і рівноправний партнер, людина, ії права і свободи, здоров'я, честь і гідність справді є найвищою цінністю і змістом діяльності всіх владних структур [9, с. 64].
Нині дехто вже закликає до скасування політичної реформи, невід'ємною складовою якої є зміна ролі й місця місцевого самоврядування в системі політичних інститутів. «Викорінювати централізм», тобто передавати частину повноважень територіальним громадам, районам і областям, уже невигідно. Однак найголовніше те, що дуже важко втрачати можливість розподіляти з центру ресурси, необхідні територіальним громадам. Бо окремим урядовцям це дає змогу тримати під контролем всю діяльність органів місцевого самоврядування й спрямовувати її в потрібне їм русло. Тим самим місцеве самоврядування позбавляють однієї з його головних ознак - фінансової самостійності.
Тому децентралізація фінансової системи України й міжбюджетних відносин, основою якої є формування бюджетної системи з низу до гори, - найголовніший напрям муніципальної реформи. Ідею децентралізації фінансів і міжбюджетних відносин підтримують представники муніципальної влади всіх регіонів, незалежно від їхніх політичних поглядів. Але її реалізація залежить від політичної волі, насамперед, народних депутатів України, які й повинні створити відповідну законодавчу базу.
Отже, завершення другого етапу конституційної реформи щодо реформування системи місцевого самоврядування та втілення його в життя забезпечить функціонування реального місцевого самоврядування в Україні відповідно до норм і принципів Європейської хартії місцево - го самоврядування, ратифікованої 15 липня 1997 року Верховною Радою. Упровадження цих змін має відіграти позитивну роль у розвитку місцевого самоврядування та сприяти утвердженню демократії у нашій державі.
ЛІТЕРАТУРА
Лукашова В. Європейські принципи управління в системі місцевого самоврядування: організаційно-правовий аспект// Право України. - 2006. - № 8. - С. 123-126.
Тихонов В. Розбудова місцевого самоврядування - один із пріоритетів державної регіональної політики в Україні // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2007. - № 1(7). - С. 20-25.
Журавський В. Реформа місцевого самоврядування в Україні: плюси та мінуси // Юридичний вісник України. - 2005. - № 39 (535). - С. 1-7.
Кравченко В., Пітцик М. Муніципальне право України. Навч. посібник.- К.: Атіка, 2003. - 672 с.
Могильончик І. Реформування системи місцевого самоврядування - другий етап конституційної реформи // Віче. - 2007. - № 22. - С. 17-22.
Там само. - С. 19.
Гнилорибов В. Децентралізація влади, самодостатність громад - це і є ознаки демократії // Віче. - 2007. - № 2. - С. 33-35.
Там само. - С. 35.
Голенко В. Потрібні зміни, а не імітація // Народний депутат України. - 2007. - № 2(26). - С. 64-65.