УДК 352:342
УДК 352:342.25(477)
Колісніченко А.І., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили
Політико-правові основи розвитку органів місцевого самоврядування в Україні
У статті автор висвітлює політико-правові засади розвитку місцевого самоврядування. Особлива увага зосереджена на ролі інститутів самоврядування в процесах політичного і культурного розвитку суспільства. Автор виклав основні принципи побудови і форми самоврядування громадян, пропонує шляхи їх розвитку.
In this article the author tells about the legal basis of the local self-government development. Particular attention is paid to the role the institute of local self-government in political and cultural society's development. The author exposes the main of principle of structure and forms of self-government, proposes the ways of their development.
Процес становлення і розвитку системи місцевого самоврядування в незалежній Україні активно впливає на політичні і соціально-економічні чинники розбудови громадянського суспільства, стає важливою передумовою створення демократичної і правової держави.
Розвиток органів місцевого самоврядування в нашій державі відбувається під впливом досвіду західних стандартів місцевого самоврядування, практики державного будівництва в східноєвропейських країнах та державах СНД. Важливим чинником для розвитку інститутів самоврядування є процес глобалізації, який суттєво змінює суспільно- політичні відносини, змінює принципи взаємодії міських територіальних громад, політичних організацій і органів місцевого самоврядування.
На процес розвитку органів місцевого самоврядування намагаються впливати і органи державної влади, які не завжди сприяють демократичному функціонуванню інститутів місцевого самоврядування, перешкоджають процедурам прямої демократії, таким як вибори, референдуми, демонстрації та інші.
Всі ці фактори викликають необхідність
подальшого розвитку інститутів місцевого самоврядування, розробки нових принципів створення раціональної їх моделі, яка відповідала б вимогам сучасної демократії.
Проблемами розвитку системи місцевого самоврядування активно займаються як науковці, так і практики державного будівництва.
Активно цією темою займаються російські вчені К. Гордєєва, М. Ільїна, С. Панаріна, які досліджують об'єктивні і суб'єктивні фактори стабільності та нестабільності сучасних інститутів політичних систем [1].
Місцева демократія знаходиться в колі наукових інтересів різного роду громадських і міжнародних організацій. Наприклад, Рада Європи вивчає і сприяє розвитку місцевої демократії в східноєвропейських країнах та в Україні. Нормативні акти цієї організації є офіційним джерелом інформації про міжнародні стандарти місцевої демократії.
Проблеми функціонування інститутів демократії на місцевому рівні досліджують Р.М. Максакова, М.Н. Марченко, В. Федоренко та інші [2].
Місце і роль інституту місцевого самоврядування в політичній системі незалежної України досліджували В. Григор'єв,
М.М. Корнієнко, М. Орзіх. Спеціальні політологічні дослідження з цієї теми здійснили Б. Андресюк [3], Ю. Крестєва [4], В. Горбатенко.
В сучасних умовах державотворення в незалежній Україні на авангардне місце виходить проблема створення певних організаційно-політичних і правових умов, які б надали можливість сформувати дієві інститути місцевого самоврядування. Саме цей рівень влади має функціонально забезпечити вирішення важливих проблем життєдіяльності громадян. Важливо зрозуміти, що цей процес базується не тільки на свободі громадян, а й на рівності в розподілі благ і доступі до інформації та технологій.
У зв'язку з цими завданнями перед органами місцевого самоврядування виникла важлива проблема створити таку модель нижчого рівня влади, яка в основі задовольняє вимоги українського суспільства і сприяє зміцненню соціальної стабільності в державі.
Соціальні конфлікти потребують їх дослідження і розробки ефективних запобіжних дій стосовно їх втримання та методів боротьби з ними. Саме на органи місцевого самоврядування покладається це завдання і вимагає координації дій з суспільством.
У сучасному суспільстві об' єктивно зростає роль інститутів місцевого самоврядування в процесах політичного, соціально-економічного та культурного розвитку суспільства. Активний пошук ефективної моделі демократичного правління залишається актуальним для української політико-правової науки і практики та потребує всебічного обґрунтування шляхів вдосконалення інституту місцевого самоврядування як політичного інституту.
Дослідження політико-правових основ та практики демократичних перетворень свідчить про те, що чим більше ореол владного впливу, тим більше необхідно поширювати демократичні процедури на процеси державотворення і підвищувати роль первинної демократичної одиниці - громади. На наш погляд саме на нижчому рівні влади можна розвивати і зберегти демократію в її класичній формі.
У Конституції незалежної України закріплено положення про те, що "...носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування" [6]. Це положення має важливе значення, визнає місце і роль самоврядування органами влади, а також відокремлює його від державної влади і закріпляє його від державної влади та його системи публічної влади України. Таким чином, затверджується основний принцип народовладдя, що єдиним джерелом влади є
народ.
Місцеве самоврядування поруч з державою виступає рівноправним суб' єктом управління, але володіє самостійністю в межах своїх повноважень. Важливо зазначити і те, що роль і функції місцевого рівня публічної влади закріплено в Європейській Хартії місцевого самоврядування. "Місцеве самоврядування означає право і спроможність місцевих влад в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою державних справ, які належать до їхньої компетентності, під свою відповідальність та в інтересах місцевого населення" [7]. Це положення визначає, що інститути місцевого самоврядування не можуть бути підпорядковані будь-якій вищій структурі влади, але держава визначає межі повноважень і їх відповідальності тільки за вирішенням проблем суто місцевого рівня.
Функції різних видів влади визначаються на основі певних принципів. Перший принцип в політичному житті закріпляє положення, що виконання повноважень повинно здійснюватися як найближче до реального життя громадян. По-друге, передача певних