Далі розглянемо роль міжнародних організацій у національній консолідації на прикладі їх участі у вирішенні кримськотатарської проблеми в АР Крим. Як емпіричною базою скористаємося матеріалами моніторингу преси, проведеного з участю автора соціологами Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в 2005-2006 рр. в межах Проекту INTAS "Comparing Societal Integration of Turkish and Related Minorities. Institutional Strategies in INTAS and NIS Countries" (період проведення моніторингу національної та регіональної преси з проблем кримських татар проводився двома етапами: перший - з 01.10.2005 р. по 31.03.2006 р.; другий - з 1.10 по 31.12. 2006 р. Виходячи з тиражу й популярності видань, їх задіяності в обговоренні актуальних питань міжнаціональних відносин, для моніторингу було відібрано 11 періодичних видань: 6 національних і 5 кримських (регіональних). У ході моніторингу нами зафіксовано зростання питомої ваги публікацій, у яких кримськотатарська проблема виходить на міжнародний рівень. Така ситуація стала наслідком активізації діяльності міжнародних організацій, причетних до реалізації певних проектів на території АР Крим. Питома вага публікацій, у яких міжнародні організації є принциповими учасниками подій, зросла з 9% у першому періоді моніторингу до 19% - у другому періоді.

Аналіз змісту відгуків на роботу міжнародних організацій засвідчує, що останні працюють досить плідно. Особливо це відзначається офіційною національною пресою в тих випадках, коли міжнародні організації підтримують проекти, метою яких є сприяння реінтеграції в українське суспільство раніше депортованих народів, серед яких - кримські татари. Наприклад, слід відзначити насамперед Програму розвитку та інтеграції Криму (ПРІК) ПРООН. Позитивний відгук національної офіційної преси отримали проекти двох видів: 1) підтримка міжнародними організаціями проектів у сфері надання соціальних послуг населенню Кримського півострова. Такі проекти мають гуманітарну спрямованість, розраховані на активне залучення місцевих громад, щоб представники різних національностей училися жити в злагоді й спільно вирішували свої соціально-економічні проблеми. За 10 років у ПРІК ПРООН вкладено більш як 13 млрд. дол., програма працює в 12 містах та районах Криму й охоплює близько 150 тис. осіб [ 13 ]; 2) підтримка громадських формувань, які сприяють етнополітичній консолідації. Наприклад, у жовтні 2006 р. при Голові Верховної Ради АР Криму за допомогою міжнародних організацій створено Раду з безпеки й розвитку. Її мета - розробляти рекомендації органам влади та управління з питань вирішення етноконфесійних проблем і сприяти стабільному розвитку багатонаціонального півострова Крим. Ще один приклад, який позитивно оцінено пресою. Агентство США з міжнародного розвитку виступило ініціатором здійснення в Україні за допомогою міжнародних організацій проекту " Реформи місцевих бюджетів", який здійснюватиметься три роки за рахунок зовнішнього фінансування.

Частішими стають практики звернення кримських татар до міжнародних організацій за пошуком захисту своїх прав і свобод. Наприклад, у грудні 2006 р. делегати з' їзду кримськотатарського народу ухвалили рішення звернутися до Ради Європи, ОБСЕ і до комісара з прав людини із закликом негайно направити в Україну робочу групу з вивчення ситуації щодо виділення землі депортованим громадянам та членам їхніх сімей.А втім, офіційні урядові установи стверджують, що кримські татари давно забезпечені земельними ділянками, про що свідчать дані статистики й розрахунки. Адже репатріантам за минулі роки виділено 76738 земельних наділів, якщо