Проведений нами моніторинг національної преси зафіксував підвищення активності міжнародних організацій у сфері, пов' язаній з проблемами кримських татар і пошуком національної консолідації в АР Крим. Ця ситуація не може не непокоїти, оскільки участь міжнародних організацій як носіїв "зовнішніх" інтересів у такій складній внутрішній сфері етнічних відносин здатна не тільки врегульовувати проблеми, але й провокувати нестримну ескалацію міжнаціональних конфліктів. Ми виходимо з того, що міжнародні організації відповідають певним потребам і мають в інформаційному суспільстві значні комунікаційні ресурси, проте вони не замінюють діяльність національних структур, а

Література

Європейська соціальна хартія // Голос України. - № 227 від 30 листопада 2006 р. - С. 18-20.

Пироженко В. Національна консолідація в умовах обмеження державного суверенітету // Політичний менеджмент. - 2006. - №6. - С. 135-143.

Паніна Н. Національна толерантність, національний ізоляціонізм та ксенофобія в Україні // Україна-2002. Моніторинг соціальних змін / За ред. В. Ворони, М. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2002. - С. 445-459.

Холл Р. Организации: структуры, процессы, результаты / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2001. - 508 с.

Этциони А. От империи к сообществу: новый подход к международным отношениям / Пер. с англ.- М.: Ладомир, 2004. - 384 с.

Мазурова Е.К. Глобализация и международные экономические организации // Вестник Московского университета. Сер. 6. Экономика. - 2005. - № 1. - С. 64-81.

Нижник Н. Р., Дубенко С. Д., Новак В. В. Неурядові

лише її доповнюють. Варто погодитися в цьому питанні з думкою А. Етционі: "Народи та уряди краще усвідомлюють, чого їм бракує. В результаті починають виникати нові організації, мета яких - заповнити прогалину у можливостях, які є в розпорядженні старої системи і глобального громадянського суспільства (включаючи транснаціональні комунітарні організації" [5, с. 217].

Подолання "дефіциту національної солідарності" в українському суспільстві тільки тоді сприйматиметься громадськістю - позитивна місія міжнародних організацій, якщо діяльність останніх буде відповідати певним критеріям: по-перше, мати чітко визначені цілі й відповідатиме вимогам національного законодавства, по-друге, включатиме гуманітарну складову, відповідатиме сучасним уявленням про гуманітарну діяльність, по-третє, сприятиме національній консолідації суспільства через реалізацію соціальних проектів, спрямованих на укріплення соціальної злагоди в суспільстві.

Висновки. Національна консолідація в поліетнічному суспільстві реалізується перш за

організації як визначальна ознака демократичності суспільства // Статистика України. - 2005. - № 3. - С. 7377.

Социальная политика: Энциклопедический словарь / Под общ. ред. Н.А.Волгина. - М.: Академический проект, 2005. - 688 с.

Спікер Поль. Соціальна політика: теми та підходи. - К.: Фенікс, 2000. - 400 с.

Дікон Б., Халс М., Станс П. Глобальна соціальна політика (міжнар. орг. і майбутнє соц. добробуту) / Пер. з англ.. - К.: Основи, 1999. - 346 с.

Давиденко В. Соціальний діалог у формуванні політики Міжнародної організації праці // Політичний менеджмент. - 2007. - № 1. - С. 151-164.

Reducing the decent work deficit: A global challenge: Rep. of the Director-general /Intern. labour conf., 89th sess., 2001. - Geneva: Intern. labour office, 2001, - VI, 75 p.

Луканська Г. Щоб жити в мирі, слід навчитися разом розв'язувати проблеми // Голос України". - № 201 від 27 жовтня 2006 р. - С. 4.