Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 232

УДК 232.2:33

Магда Є.В., Смола Л.Є.

ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА

БЕЗПЕКА: АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

У статті на прикладах останніх подій у світі аналізуються аспекти сучасної інформаційно-психологічної безпеки, особливості державної інформаційної політики та перспективи її вдосконалення і розвитку.

Ключові слова: безпека, інформаційно-психологічна безпека, трансформація, державно-інформаційна політика, національна безпека, цінності, інформаційні технології, медіатизація.

В статье на примерах последних событий в мире анализируются аспекты современной информационно-психологической безопасности, особенности государственной информационной политики и перспективы ее усовершенствования и развития.

Ключевые слова: безопасность, информационно-психологическая безопасность, трансформация, государственно-информационная политика, национальная безопасность, ценности, информационные технологии, медиатизация.

Key words: security, information and psychological security, transformation, state information policy, national security, values, information technology, mediatization.

Виклики нового тисячоліття вимагають поглибленого розуміння процесів, що впливають на стрімко мінливу картину політичного світу. Серед низки соціально-економічних та духовних трансформацій особливо вагомого вивчення потребують процеси, що у значній мірі визначають динамічні зміни усіх сфер суспільства: глобалізація та глобальна інформатизація. Кардинальні трансформації початку ХХІ ст. зумовили те, що навколишній світ прискорюється і змінюється, а використання космічного простору для передачі інформації, ріст глобальних інформаційних мереж, комп'ютеризація процесів життєдіяльності людини, поширення соціальних мереж не зводиться лише до обміну інформацією, а передбачає трансформацію цієї інформації в соціально значущі індивідуальні, групові чи масові дії. Зростання ролі інформаційно-психологічних детермінант зумовили необхідність врахування того, що світ буде змінюватися під дією нових обставин, трансформація геополітичної картини світу визначатиметься на основі переділу зон впливу, перш за все, в інформаційній сфері. Ще Г. Тард намагався пояснити характер взаємодії інформації, особистості та суспільства, ставлячи під сумнів можливість усвідомлення індивідуумом майже нездоланного впливу на нього преси. Тенденції, сформульовані в подальшому Е. Гідденсом, М. Кастельсом, У. Еко, З. Батманом, П. Бурдьє, П. Віріліо, Ж. Бордіяром, Т.Ф. Еріксеном та іншими дослідниками, дозволили відмітити певні характерні риси нового стану суспільного життя.

Сучасна економіка напряму залежить від рівня інформатизації. Інформаційні технології також позитивно впливають на рівень освіти населення та його можливість сприймати нове. Зараз інформаційні продукти містять до 50 % ВНП окремих країн. Країни, які відзначаються високим рівнем економічного та соціального розвитку, вже досягли рівня охоплення населення доступом до Інтернету на рівні близько 70 %. Щодо динаміки зростання кількості користувачів, то варто відзначити, що вона в цих країнах практично не змінюється. Такий рівень називають оптимальним, його кардинальна зміна в бік зростання прогнозується лише у зв'язку зі зміною поколінь протягом наступних 20-25 років [1].

Загальна кількість Інтернет-користувачів зростає і станом на кінець 2007 року, відповідно до різних даних, нараховує вже близько 1,2-1,3 млрд учасників. Згідно з дослідженням Гарвардського університету щодо громадян США, більше 43 % користувачів є «сильно задіяними» у Інтернет- спільнотах. Близько 20 % членів Інтернет- спільнот переносять їх діяльність і в реальне життя. Більше 64 % беруть участь в соціальних акціях безпосередньо в Інтернеті, а 43 % поширили свою соціальну активність з того часу як вони стали членами онлайн-спільнот. 56 % учасників спільнот беруть у ній участь не рідше як один раз на день. 70 % учасників завжди шукають спілкування із членами таких мереж. Кількість користувачів, що мають блоги, зросла до 7,4 % з 3,2 %. Інтернет завойовує позиції, котрі раніше займало телебачення. Зокрема, у середовищі користувачів старше 17 років 65 % вважає телебачення менш важливим, ніж Інтернет. 55 % користувачів вважають, що інформація, котру отримують через Інтернет, є достовірною. Тут спрацьовує особливість інформаційного суспільства, коли «інфляція» інформації спонукає до її оперативного пошуку: 35 % користувачів проводять менше часу за телевізором, ніж в Інтернеті. Кількість людей, що купують товари через Інтернет сягає 51 %. Ситуація з Інтернетом у США, є показовою і для інших країн. Практично аналогічні показники в Японії та Кореї, провідних країнах ЄС [2]. У країнах, що розвиваються, ситуація кардинально не відрізняється. Зростання чисельності Інтернет-аудиторії є постійним. У січні 2008 року українська інтернет-аудиторія зросла на 21 % [3].

Держави посилюють інформаційну політику в напрямі роботи зі ЗМІ чи створенні інформаційних приводів для подачі результатів своєї роботи у вигідному світлі. Існують приклади, коли уряди вживають заходів для контролю над медіа (Китай), однак, здебільшого використовується технологія «інформаційного шуму» та «інформаційного сміття», коли можливість відсіяти об'єктивну інформацію є доволі проблематичною.

У США вже існує спеціальна інформаційна програма Держдепартаменту під назвою «Команда з цифрових зовнішніх контактів», яка призначена для протидії дезінформації в Інтернеті. Також уряд США планує розповсюдити «війну ідей» на популярні Інтернет-сайти, блоги, чати. Уряд Ізраїлю оголосив про заклик добровольців у своєрідну «армію блоггерів», яким доведеться вийти на поля Інтернет-битв для боротьби з антисіонізмом. Уряд Великобританії розглядає декілька варіантів нових стандартів безпеки для Інтернету, враховуючи, що дослідники прогнозують, що «розмір» Всесвітньої мережі буде розвиватися кожні 5 років. За даними компанії Netcraft, опублікованими у грудні 2008 р. кількість сайтів в Інтернеті наблизилася до 190 млн.

У процесі глобалізації інформаційна сфера та її структури примушують людину шукати нові форми адаптації до зміненого простору. Такою новою формою адаптації стає віртуальна реальність. Інформаційний тиск, невизначеність майбутнього, з одного боку, зумовлюють зростання попиту на ТБ-передачі, що пропонують різноманітні варіанти «втечі від реальності», (ток-шоу, вікторини, серіали).


Сторінки: 1 2 3