Окремо слід відмітити застосування методу організації масових дій - «флеш моб», який дозволяє протягом незначного часу мобілізувати значну кількість осіб для виконання певних спланованих заходів через залучення Інтернет ресурсів.

Стрімкий розвиток інформаційно-телекомунікаційних та мережевих технологій призвели до зростання впливу на свідомість як окремих людей, так і суспільства в цілому. Інформаційний ресурс став основним засобом впливу. І хоча людство має давню й таку, що заслуговує на увагу, історію використання інформаційно-психологічного впливу для досягнення національних інтересів й переваг у війнах, та лише з інтенсивним поширення новітніх інформаційних технологій цей процес набув тотальних форм. Все це, на нашу думку, вимагає перегляду принципів взаємодії влади, індивіда та суспільства. Суспільні проблеми, які розглядали у своїх творах філософи, політологи чи інші фахівці, були притаманні традиційним суспільствам, де не існувала тотальна інформатизація та системне застосування інформаційно-психологічного впливу. В умовах глобалізації поступово модифікується роль держави, бо «найважливішою вимогою, якій повинне відповідати будь-яке політичне співтовариство, є забезпечення захисту своїх членів. Якщо держава не може успішно захистити себе від внутрішніх або зовнішніх конфліктів низької інтенсивності (що і відбувається), то очевидно, у неї немає майбутнього» [5]. Вважаємо, що близькою до істини є позиція філософа Ф. Бенетона, що інформаційно-комунікаційні технології зумовлюють радикальні зміни в суспільстві - розповсюдженню анархії у світовому масштабі сприяють потенційні об'єднання «всіх зі всіма» в єдиному економічному, культурному та освітньому просторі, прирівнювання всіх через інтеркомунікацію, впритул до усунення будь-якого роду центральних властей та урядів, а також розпилення державної могутності. І в наслідку, як у відомому фільмі «Матриця» всі індивідууми перебувають в певних «ячейках» - коконах» [6].

Індивід чи організація у своєму прагненні досягти певної мети завжди намагалися переконати, залякати, маніпулювати іншими. Динаміка соціально- політичної організації людської спільноти, механізми їх взаємодії змінювалися протягом віків поступово і при відповідній адаптації. Однак поширення Інтернету, інформаційних технологій дозволили інтенсифікувати цей процес. Здатність інформаційно-пропагандистських структур створювати віртуальні психологічні реальності й занурювати в них мільйони людей, змушуючи останніх не тільки сприймати події так, як вони «мали б відбутися» з позиції маніпуляторів масовою свідомістю, але й діяти, виходячи із цих штучних моделей. Ще в 90-х роках ХХ ст. американські фахівці дійшли висновку, що бурхливий розвиток інформаційних технологій, насичення ними органів державного управління, силових структур і соціальних інститутів суттєво розширює можливості вирішення політичних, економічних та військових завдань з рахунок спрямованого інформаційного впливу на ці структури. Зокрема, в «Об'єднаній доктрині інформаційних операцій», прийнятій США ще в 1998 році, підкреслювалося, що «інформаційна війна - це комплексний вплив на систему державного й військового управління конфронтуючої сторони, на її військово-політичне керівництво, що уже в мирний час має приводити до прийняття сприятливих для сторони-ініціатора інформаційного впливу рішень, а в ході конфлікту повністю паралізувати функціонування інфраструктури управління супротивника» [7].

Формування інформаційного суспільства зумовило трансформацію його політосфери. Характеризуючи поле політики, тобто соціального простору, яке пов'язане з політичними процесами і явищами, слід наголосити, що воно являє собою сферу конфліктних соціальних взаємовідносин. Комплексне використання різних методів та способів прихованого психологічного спонукання людей у вигляді системи інформаційно-психологічних операцій, різноманітних пропагандистських акцій і рекламних кампаній стало виступати як розповсюджений засіб політичної боротьби не тільки у зовнішньополітичній діяльності, конфліктів різної інтенсивності, але й у внутрішньополітичній діяльності. В інформаційному суспільстві його роль суттєво зросла, оскільки такий ефективний засіб можуть використовувати навіть зовні дружні об'єкти. У даному напрямку інформаційно-психологічний вплив здійснюється у площині боротьби політичних опонентів у ході виборів чи боротьби за владу.

Розвиток віртуальних технологій та пошук нових форм контактів із суспільством призводять до медіатизації політичної сфери. Уже в 2008 році політики Заходу та Росії розпочали активну експансію у мережу Інтернет зі залученням систем Web 2.0. Найбільш ефективне використання потенціалу мережі Інтернет продемонстрував під час передвиборчої кампанії Б. Обама, перетворивши власний портал на один із варіантів соціальної мережі. За визнанням науковців Гарвардського університету - використання інформаційних технологій стала одним із вагомих важелів перемоги нового президента США.

Аналізуючи виборчий процес, російські політологи також зазначають масштабність, планомірність і цілеспрямованість інформаційно-психологічних операцій у внутрішньополітичній боротьбі:

організаційна структура, що зазвичай формується для проведення виборчої кампанії, дозволяє забезпечити здійснення спрямованих на населення країни і політичних опонентів інформаційно-психологічних операцій для досягнення політичних цілей шляхом зміни думок, почуттів і відносин, а в кінцевому підсумку, поведінки у процесі виборів;

інформаційно-психологічні операції у політичній боротьбі структурно можуть бути представлені у трьох основних компонентах: інформаційно- рекламній і/або інформаційно-пропагандистській діяльності, демонстраційних діях, організаційно- практичній діяльності;

інформаційно-пропагандистська (інформаційно- рекламна) діяльність здійснюється у вигляді кампаній, акцій і окремих заходів із використанням ЗМІ, а також прямих контактів