УДК 32

Шубін С.П., Південна академія підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики України

Політичний маркетинг як ефективний метод дослідження сучасних політичних процесів

У статті висвітлюються питання, пов'язані з суттю політичного маркетингу, його функціями, а також методами його практичного застосування в дослідженні сучасних політичних процесів.

The questions related to essence of political marketing and its functions, and also methods of his practical application in research of contemporary political processes are considered in the article.

ВПЕРШЕ термін „маркетинг" був запроваджений в США представниками Гарвардської економічної школи. Як пише С.В. Мочерний у своїй праці "Основи економічної теорії": "Поняття "маркетинг" походить від англійського слова market - ринок і буквально означає роботу на ринку щодо вивчення та задоволення всіх потреб і побажань споживача. Уперше маркетинг починає розроблятись у США з 1902 р... " [1, с. 260]. Вони розробили основи механізму управління операціями збуту і торгівлі, регулювання ринкових процесів та вивчення кон'юнктури і закономірностей функціонування ринку. Професор маркетингу Північно-Західного університету США Ф. Кот- лер дає наступне визначення маркетингу: "Маркетинг - вид людської діяльності, направленої на задоволення нужд і потреб за допомогою обміну" [2, с. 47].

На мою думку, основними принципами маркетингового дослідження є системність, комплексність, регулярність, об'єктивність, точність, економічність, оперативність. У вступній статті до книги Ф. Котлера "Основи маркетингу" Е.М. Пеньковська пише: "Успішно діяти в ситуації, що безперервно міняється, здатен той, хто не просто стежить за змінами, а використовує новітню інформацію для оперативного коригування своєї діяльності" [2, с. 24].

Будь-які дослідження мають бути систематичними, а не випадковими. Це не одноразові заходи, а сукупність дій або процесів, що передбачають збирання, записування й аналіз даних. Об'єктивність, на мій погляд, забезпечується тим, що інформація надходить з різних джерел, які, певна річ, прагнуть, щоб дані були глибокими та змістовними, адже у противному разі можна зробити помилкові висновки.

Науковий підхід грунтується на об'єктивності, точності й ретельності. Об'єктивність означає, що дослідження здійснюються без жодних змін і враховують усі чинники. Висновки не формуються доти, поки не зібрано і не проаналізовано всі дані. Точність досягається через застосування інструментів дослідження, які розробляють і використовують дуже скрупульозно.

Будь-яке маркетингове дослідження починається з визначення його цілей. Їх може бути безліч. Проте, я переконаний, їх можна поділити на чотири групи, що легко ідентифікуються:

пошукові - збирання додаткової інформації;

описові - детальний опис окремих фактів і явищ, а також їх взаємозв'язок і взаємовплив;

експериментальні - перевірка маркетингових гіпотез і форм причинно-наслідкових зв'язків;

виправдовувальні - підтверджують об'єктивною інформацією вже сформовану думку, переконання, позиції або точку зору.

Політична діяльність також спрямована на завоювання та утримання контролю над ринком - ринком влади, а через нього - над політичною, економічною, соціальною і духовною сферами.

Морозова Е. Г. пропонує називати політичним ринком «систему виробництва і розподілу політичних товарів і послуг (ідей, програм, стилю управління, іміджу лідера), відносно ефективно, що забезпечує узгодження значного числа інтересів конкуруючих між собою «продавців» (партій, політиків, бюрократії) і «покупців» (виборців, громадян). Політичний ринок - це простір, на якому відбувається обмін голосів виборців на передвиборні обіцянки кандидатів, лояльність і підтримка громадян - на ті, що проектуються політиками і управлінцями рішення; при цьому всі актори політичного ринку діють ради досягнення власних цілей» [3, с. 5].

На мою думку, в даному визначенні політичного ринку є деяка обмеженість, обмеженість рамками виборчих процесів. І це позначається надалі на визначенні розуміння політичного маркетингу як інструментарію лише виборчих кампаній. «Поняття «політичний маркетинг, - пише Пушкарьо- ва, - можна використати лише для позначення політичних кампаній, що ведуться в конкурентному середовищі» [4, с. 34].

Тому я пропоную піти від вузького поняття «політичний ринок» і перейти до більш розширеного - «політичне поле». Адже політична дія не обмежується тільки поняттям «виборча кампанія», а всіма процессами, що виникають на «політичному полі»: «Політичний процес, - пише Д.П. Зеркін, - це особливий вигляд соціально- історичних процесів. Його специфічна межа - досягнення політичними суб'єктами загальних цілей за допомогою використання влади і відповідних норм. Механізм політичного процесу складає взаємодію суспільних інститутів і соціальних груп з їх свідомістю і психологією» [5, с. 436].

Виходячи з цього, можна було б погодитися з формулюванням поняття «політичний маркетинг», даним Т.О. Примаком: "Маркетингові дослідження можна визначити як систематичне збирання, опрацювання й аналіз інформації та можливостей" [6, с. 31].

Однак найбільш вдале, на мою думку, і всеосяжне визначення політичного маркетингу дав В.М. Бебик: "Під поняттям "політичний маркетинг" ми будемо розуміти:

дослідження політичних структур, політичної культури, банку лідерів і суспільної свідомості з метою виявлення соціальних та соціопсихологічних настанов елек- торату, політичної та правлячої еліт;

регулювання правовими, адміністративними та іншими заходами політичних відносин у процесі функціонування політичної сфери суспільства (насамперед - вибір норм представництва та процедур обрання виборних органів влади);

розробку відповідних іміджів тим чи іншим політичним, державним та іншим інститутам, ідеям, доктринам, окремим лідерам, особистостям і т.ін.;

систему заходів із впровадження у суспільну свідомість відповідних корективів і поправок стосовно тих чи інших об' єктів і суб'єктів політики тощо" [7, с. 26].

Найважливішою складовою політичного маркетингу є дослідження особливостей функціонування всіх політичних інститутів, отримання інформації про діяльність тих чи інших