Щоб з'ясувати, яка ж виборча система найбільш прийнятна на сьогодні для України розглянемо і проаналізуємо існуючі виборчі системи.

В "Юридичній енциклопедії" поняття виборчої системи трактується як порядок організації і проведення виборів до представницьких органів державної влади, місцевого самоврядування і здійснення громадянами своїх виборчих прав [18, с. 362].

Таким чином, виборча система - це компонент політичної системи, що організовує і обслуговує інститут виборів. Її можна розглядати у вузькому і широкому розумінні. У вузькому розумінні, виборча система - це законодавчо встановлений порядок виборчого процесу, яким визначаються взаємовідносини і взаємозалежність між суб'єктами даного політичного процесу. Широке розуміння виборчої системи, крім зазначеного, розглядає інституціональний простір, в якому перебувають суб'єкти виборчого процесу - політичні сили, держава, електорат, а також інформаційно-

комунікативна система, яка забезпечує взаємозв'язок між ними.

З юридичної точки зору виборча система - це засіб визначення результатів голосування, а з політичної - ефективний інструмент у боротьбі за більшість місць у представницьких органах. Відомо, що при тих самих результатах голосування (підрахунку голосів), але залежно від застосовуваної виборчої системи, буде цілком різний кінцевий розподіл місць, хоча кожний виборець може мати однакові можливості (наприклад, мати рівну кількість голосів) при реалізації свого виборчого права. Залежно від прийнятого порядку голосування той самий виборчий корпус у той саме час може створити протилежну за складом парламентську більшість. Разом з тим тип встановленої у країні виборчої системи є наслідком традицій суспільно-політичного розвитку, політичної культури, що склалася, розстановки політичних сил та пріоритетів.

Отже, можна зробити висновок, що виборча система - це сукупність правил, прийомів і процесів, що забезпечують і регулюють легітимне формування державних представницьких органів політичної влади.

Щодо класифікації виборчих систем, то тут існують різні підходи. Так, у порівняльному дослідженні світового досвіду Міжпарламентського Союзу виборчі системи поділяються на наступні групи: перша - система більшості голосів, до якої входять підгрупи: а) простої більшості; б) абсолютної більшості; в) альтернативного або пільгового голосування. Ця виборча система використовується як в одномандатному окрузі, так і в багатомандатному. До другої групи виборчих систем дане дослідження відносить систему пропорційного представництва, що поділяється на: а) повне пропорційне представництво; б) обмежене пропорційне представництво. Нарешті третя - змішана виборча система, до якої належать: а) система простого голосування без права передачі голосу; б) система обмеженого голосування; в) система кумулятивного голосування; г) система простого голосування з правом передачі голосу [19, с. 3-12]. Зазначений варіант класифікації виборчих систем характеризується тим, що в його основу покладений критерій не способу розподілу мандатів, а система голосування. Список класифікацій може бути продовжений залежно від базових критеріїв, тим більше, що світовий досвід пропонує широку гаму модифікацій виборчих систем. Іван Кіс, канадський політолог, зазначає, що у світі існує щонайменше 350 типів виборчих систем [20, с. 24].

Підсумовуючи дані дослідження можна зробити наступні висновки. Виборча система - це сукупність правил, прийомів і процесів, що забезпечують і регулюють легітимне формування державних представницьких органів політичної влади. У кожній країні виборча система функціонує на основі законодавства, що деталізує основні положення даної системи, зафіксовані в конституції країни. У законодавстві відбиті положення про порядок висування кандидатів, вимоги до них, процедура голосування і підрахунку голосів, можливості користування послугами засобів масової інформації, а також джерела фінансування.

Існує чотири типи виборчих систем: представницька (куріальна), мажоритарна, пропорційна, змішана.

У суспільствах, де гостро стоїть проблема забезпечення представництва в парламенті нечисленних етнічних або соціальних груп створюються куріальні виборчі системи.

Мажоритарна виборча система - це така система, при якій переможцем на виборах визнається кандидат, що набрав більшість (відносну, абсолютну, кваліфіковану) голосів виборців, що взяли участь у голосуванні (у деяких випадках - від загальної кількості виборців).

Особливості: при мажоритарній системі виникають і встановлюються безпосередні зв' язки між кандидатом і виборцями. Кандидати добре знають стан справ у своєму виборчому окрузі, інтереси виборців, особисто знайомі з їх найбільш активними представниками. Відповідно і виборці мають уявлення про те, кому вони довіряють захищати свої інтереси в органах влади; при мажоритарній системі на виборах перемагають представники більш сильної політичної течії у країні. Це сприяє витісненню з парламенту й інших органів влади представників малих і середніх за своїм значенням партій; мажоритарна система сприяє виникненню і зміцненню тенденції до становлення у країнах, де вона використовується, дво- або трипартійних систем.

Переваги: у ній закладені можливості формування ефективно працюючого і стабільного уряду; вона дозволяє значним, добре організованим політичним партіям легко перемагати на виборах і створювати однопартійні уряди.

Недоліки: при мажоритарній системі для розподілу парламентських мандатів має значення тільки факт одержання кандидатом відносної більшості голосів; голоси, віддані всім іншим кандидатам, до уваги не беруться і пропадають; значна частина виборців країни залишається непредставле- ною в органах влади; партія, що одержала на виборах менше голосів, ніж її суперники, може виявитися представленою в парламенті більшістю депутатських місць; дві партії, що набрали однакову або приблизну кількість голосів, проводять в органи влади неоднакове число кандидатів.

Пропорційна система припускає голосування за партійними списками, поділ відповідних депутатських мандатів пропорційно числу голосів, набраних тією чи іншою партією на виборах. При цьому майже у всіх законодавствах існує бар'єр (часто це 4-5% голосів виборців),