Наявність і рівень розвитку політичних об' єднань громадян розглядається сьогодні як один з важливих показників рівня демократії країни. В постсоціалістичних державах політичні об' єднанння громадян покликані бути і є впливовими суб'єктами розбудови громадянського суспільства, культури публічної політики, активного суспільного попиту на економічні та політичні реформи.

Однією з важливих ролей політичних об' єднань громадян залишається формування еліти та сприяння розвитку громадської свідомості.

На грунті об' єднань громадян формується механізм максимального залучення населення до політичного життя, тому що політичні організації не вилучаються з процесу прийняття державних рішень.

Досвід країн із сталою демократією свідчить, що система органів державної влади може бути ефективною завдяки налагодженню конструктивних діалогових відносин між органами державної влади та інституційованими представниками громадянського суспільства, зокрема політичними об'єднаннями громадян в економічній, правовій та гуманітарній сферах. Якщо ці відносини здійснюватимуться на постійній і довготривалій основі, це сприятиме посиленню демократичних основ розвитку суспільства, прозорості та відкритості системи органів державної влади. Необхідність вироблення дієвих механізмів такої співпраці як важливого регулятора життєдіяльності суспільства зумовлена потребами сьогоднішньої трансформації України у напрямку плюралізму і демократії.

Таким чином важливою складовою суспільних перетворень в Україні є формування цивілізованих, взаємовигідних відносин між органами державної влади і політичними об'єднаннями громадян.

Основою співробітництва політичних об'єднань громадян та органів влади є спільність їх мети - забезпечення прав і свобод громадян, підвищення ефективності державного управління. Результативність співпраці значною мірою залежить від готовності владних структур сприймати альтернативні пропозиції.

На сьогодні в Україні немає постійних, усталених державною владою (як цілісним інститутом) форм співробітництва з політичними об'єднаннями громадян. Різні гілки, органи та суб'єкти влади в тих випадках, коли вони вдаються до співробітництва з політичними об'єднаннями громадян, використовують різні його форми. Так, взаємодія Президента та його Адміністрації з політичними об'єднаннями громадян грунтується переважно на персональному залученні окремих представників до участі в роботі дорадчих органів і розробці окремих документів.

Взаємозв' язок Парламенту з політичними об'єднаннями громадян, на відміну від Президента та його Адміністрації, має більш регулярний характер. Експерти політичних об' єднань громадян залучаються до підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів, виступів під час проведення слухань, розробки пропозицій до проектів Рекомендацій за результатами парламентських слухань.

Незважаючи на наявність різних форм співробітництва органів державної влади з політичними об'єднаннями громадян, їх ефективність є низькою. Серед головних причин цього відзначимо наступні:

Брак постійних каналів контактування органів державної влади з політичними об'єднаннями громадян. Спроможність підрозділів центральних органів виконавчої влади, що забезпечують зв'язки з громадськістю, в т.ч. з політичними об' єднаннями громадян є недостатньою. Основним напрямом роботи з громадськістю залишається інформування про діяльність і рішення органів виконавчої влади. Зворотний зв' язок і залучення громадськості до процесу прийняття рішень практично відсутні або існують у початковому, нерозвинутому стані. Продукція політичних об' єднань громадян використовується органами влади час від часу.

Брак наступництва та послідовності у співробітництві з політичними об' єднаннями громадян. Взаємодія з ними нерідко переривалася із зміною ключових посадовців. Водночас кожен з українських прем' єр-міністрів приносив своє бачення форм, складу учасників, мети та суті такої взаємодії.

Характер завдань не відповідає природі консультативно-дорадчих органів при органах влади.

Формальний характер політичних об'єднань громадян і непрозорість їх діяльності.

Відсутність узгодженого планування між політичними об'єднаннями громадян та органами влади. Також відсутня координація плану діяльності з темами, що розробляються політичними партіями. Ради при органах державної влади змушені часто працювати в режимі "сьогодні на вчора". Це позначається на якості та ефективності роботи.

Невідповідність між часом, потрібним для проведення якісної, ґрунтовної політичної дії і нагальністю проблем, для вирішення яких владні структури звертаються до політичних об' єднань громадян - часто у кризових ситуаціях та/або коли традиційні засоби вичерпані.

Політичні об'єднання громадян представлені в органах місцевого самоврядування всіх рівнів, а тому вони досить дієво впливають на місцеву політику та політиків. Цей вплив залежить від моделі самоврядування, що існує в територіальній громаді, регіоні чи субрегіоні. Важко собі уявити міські територіальні громади, де реалізується інноваційна модель місцевого самоврядування без динамічної самостійної ролі політичних об'єднань громадян. Взаємодія політичних об' єднань громадян і органів місцевого самоврядування є важливим чинником установлення довіри громадян до влади, а тому цю діяльність слід заохочувати.

Основною перешкодою для активізації участі політичних об'єднань громадян в процесі вироблення державної політики є незнання відповідних процедур та механізмів. Не менше важливими є такі проблеми:

слабкий інституційний потенціал для участі в процесі ухвалення рішень;

неефективне управління та низький професійний рівень;

недостатні навички планування, розробки програм та підготовки бюджетів;

невміння проводити громадські консультації та обговорення;

брак досвіду громадського моніторингу та оцінки;

слабкі аналітичні навички.

Діяльність політичних об' єднань громадян сприяє підвищенню якості державного управління завдяки забезпеченню прозорості та стабільності демократичних перетворень. Тому в Україні важливо приділяти увагу розвиткові об' єднань, зокрема:

стимулювати активну участь громадськості

у виробленні державної політики;

забезпечувати контроль громадськості за втіленням політики;

запроваджувати демократичні норми й цінності через наявні демократичні інституції.

Також слід зазначити про перспективи співробітництва політичних об'єднань громадян і держави. А саме:

впровадження і розвиток системи соціального замовлення;

активна участь політичних об'єднань громадян у формуванні державної соціальної політики;

притягнення спеціалістів політичних об'єднань громадян в якості експертів у проекти держави і навпаки;

спільні заходи й акції;

спільна участь у міжнародних проектах.