впливаючи на громадську думку, політичні об' єднання громадян здатні досягти необхідних політичних рішень, відповідної соціальної політики та матеріальної підтримки держави. Впливають на законодавство та державотворення, на розвиток суспільства, прискорюють демократичні процеси й роблять їх незворотними. В розвиненому демократичному суспільстві політичні об'єднання громадян, крім політичної діяльності, відіграють важливу соціальну роль. А саме виступають як :

механізм, який відповідає людським і соціальним потребам та забезпечує вирішення життєво важливих проблем суспільства;

засіб домогтися реальних покращень у житті людей, захисту інтересів різних соціальних груп;

комунікативний механізм, який надає можливість людям спілкуватися з однодумцями та проявити себе;

інтегративний механізм, який об'єднує людей за інтересами, змінюючи та підтримуючи цю громаду;

джерело додаткових робочих місць. Основними нормативними актами, що

регламентують взаємовідносини між законодавчим органом та громадянами, політичними об' єднаннями громадян в Україні, є: Конституція України, Закон України "Про статус народного депутата України", Закон України "Про звернення громадян", Закон України "Про об'єднання громадян", "Про професійних творчих працівників та творчі спілки", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", Закон України " Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Закон України "Про комітети Верховної

Ради України", Постанова Верховної Ради України "Про затвердження положень про проведення парламентських слухань у Верховній Раді України та слухань у комітетах Верховної Ради України".

Конституцією України передбачається, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 20 передбачає те, що для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані політичні об'єднання громадян користуються правом: по- перше, представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних та громадських органах; по-друге, брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо); по-третє, одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань; по-четверте, вносити пропозиції до органів влади і управління; по-п'яте, розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі. У порядку, передбаченому законодавством, політичні партії також мають право брати участь у виробленні державної політики та у формуванні органів влади, представництва в їх складі, доступу під час виборчої компанії до державних засобів масової інформації. В свою чергу державний контроль за діяльністю об' єднань громадян здійснюється державними органами у порядку, передбаченому законодавством України. Також до їх компетенції належить: участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України; використання державних засобів масової інформації, а також засновування власних засобів масової інформації; ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об'єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.

Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі: можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя; брати участь в обговоренні та оприлюднювати і обгрунтовувати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом; вносити до органів державної влади України та органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов'язкові для розгляду відповідними органами

в установленому порядку.

Таким чином, ці вищезазначені законодавчі акти створили можливість розвитку політичних об' єднань громадян в Україні та взаємозв' язок органів державної влади з політичними організаціями. Існуюча в Україні нормативно- правова база передбачає можливість, але не визначає ефективних механізмів залучення політичних об'єднань громадян до формування та супроводу державної політики. Неефективне співробітництво держави та політичних об'єднань громадян зумовлює відсутність дієвих коригувань політики.

Основою співробітництва політичних об' єднань громадян та органів влади є спільність їх мети - забезпечення прав і свобод громадян, підвищення ефективності державного управління. Для досягнення цього слід виробити та впровадити механізми більш широкого, неформалізованого залучення громадськості, науковців, експертів політичних об' єднань громадян до розробки нормативно-

ЛІТЕРАТУРА

Андресюк Б.П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні. - К., 2004. - С. 365.

Андресюк Б. Самоврядування. Чого ми від нього очікуємо // Віче. - 2004. - № 1. - С. 40-47.

Барков В.Ю. Соціально-політичне становлення громадянського суспільства в Україні - К., 1999.

Батанов О. Органи самоорганізації населення // Віче. - 2002. - № 10. - С. 50-61.

Батанов О.В. Територіальна громада - основа місцевого самоврядування в Україні: Монографія. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. - С. 260.

Безверхий В.Б. Взаємовідносини між громадянським суспільством і державою в Україні: політологічний аналіз. - К., 2001.

Білоус А.О. Політичні об'єднання України. - К.: Україна., 1993. - 16 с.

Волга В.О. Соціальна необхідність у громадському контролі. - К., 2000.

Волинка К. Проблема збереження прав і свобод в Україні // Людина і політика. - 2005. - № 1. - С. 40-42.

Волошинський Б. Місцеве самоврядування. Здатність до територіальної самоорганізації // Віче. - 2004. - № 10. - С. 36-38.

Воронов І. Громадянське суспільство і влада // Людина і політика. - 2003. - № 1. - С. 31-41.

Гаєва Н.П. Взаємодія органів державної влади та об'єднань громадян // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. - 2002. - Вип. 17. -